Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар

        Насилу відірвавшись один від одного, Фіск і Маарі почали швидко приводити свій одяг до ладу, і вже через тридцять секунд вони вискочили назовні. Перше, що кинулося їм в очі, це червоне освітлення по всьому гаражу.

        Не встигли вони зорієнтуватися в ситуації, як Маарі збив один із хлопців із дитячого будинку. Як виявилося, навколо здійнялася чимала паніка. Діти почали безглуздо кричати та бігати по гаражу. 

          Вже за хвилину в гаражі з'явилися дорослі. Їх було тільки троє, бо Айла і Шон кількома годинами раніше вирушили на розвідку на єдиному флаєрі в гаражі.

          Першим зорієнтувався Дірн. Він спробував заспокоїти дітей, які панікували. Але у відповідь пролунало кілька пострілів із бластера.  Як виявилося, діти досі продовжували вчитися стріляти під керівництвом старших хлопців, які пройшли, як і Фіск з Маарі, навчання в таборі. І зараз найнервовіші почали палити на всі боки.

         Розуміючи, що словами зараз нічого не зробити, Дірн кинув світлошумову гранату в повітря. Для дорослих, у яких стояла нейромережа, світлошумова граната не завдала жодної шкоди.

        А от діти повалилися на підлогу, тримаючись за вуха й очі. Фіск з Маарі, які встигли помітити дії Дірна, ще під час замаху встигли знову заскочити в БТР, і вже після підриву гранати, вибратися назад. Використовуючи гучний зв'язок, Дірн почав говорити. 

          - Ситуація змінилася. Нам треба терміново покинути склад.  Ви,- вказав він на п'ятірку дітей, у якій були і Фіск з Маарі,- До Дерека, і допомагати з навантаженням припасів у БТР. Норт, швидко за заспокійливим.

            - Що сталося? - запитав Фіск, але Дірн відмахнувся від нього, показуючи, що не час для розпитувань.

             - По одному до мене,- наказав Норт. І старші хлопці, яким встигли встановити нейромережу, почали підтягувати дітей, що плачуть, до нього. Кожній дитині дісталося по одній ін'єкції. 

          - Вантажимо дітей у БТР. Беремо шостий, третій і восьмий. У них найбільший запас ходу.- скомандував  Дірн. Хлопці почали заносити дітей у БТР, пристібаючи їх ременями до місць.- Фіск, Маарі, ви на третій БТР, головний - Дерек.

          - Є,- відповів коротко Фіск і попрямував із кількома ящиками пайків до третього БТР-у. Дерек тим часом пристібав останніх дітей у машині.

         - Принеси з медблоку аптечки,- наказав Дерек Фіску, і вони з Маарі побігли до медблоку, в якому він лежав кілька годин тому.

          Уже в медблоці Фіск вирішив прихопити не тільки стандартні аптечки, а й кейс, на якому було написано "реанімаційний комплекс". Він важив майже тридцять кілограмів і був доволі крихким, але міг врятувати від смерті навіть смертельно пораненого.

Взявши комплекс телекінезом, все одно не від кого було приховувати свої можливості, бо дорослі про них уже знали, діти разом із десятьма аптечками побігли назад. 

           Дуже вчасно, бо в цей момент ворота, що ведуть у гараж, уже світилися від високої температури, що означало, що їх намагаються розкрити зовні. На голограмі поруч із воротами було видно два піхотні транспортери зіургів. 

Нічого подібного підлітки раніше не бачили. Величезні жуки на восьми лапах, усередині яких і сиділи піхотинці. Через побачене вони на кілька митей завмерли, але оклик Дірна вивів зі ступору, і товариші швидко поділили аптечки на три БТР-а, взявши собі чотири.

           За хвилину прибіг Дерек, навантажений зброєю і припасами, і почав завантажувати БТР. Весь процес підготовки не зайняв і трьох хвилин. Дітей розділили на три групи на чолі з Дірном, Дереком і Нортом, ще одним пілотом, який вижив.

      Разом із Фіском опинилися ще двоє дорослих хлопців, які мали випуститися цього року з дитячого будинку, і п'ятеро дітей, які вже спали всередині. Застрибнувши всередину, Фіск зайняв місце другого мехвода.

          - Вмієш? - єдине, що запитав у хлопця Дерек, після того як загерметизував БТР.

          - На стрілі доводилося літати... - відповів Фіск, не уточнюючи, що лише один раз і тільки в навчальному польоті.

           - Зійде, тільки пам'ятай, що це наземний транспорт, у нього тільки дві площини для руху. - Журте, давай на місце стрільця. 

           - Я не вмію користуватися,- відповів хлопець.

           - Твою мать, нам треба прикриття. - вилаявся Дерек.

           - Я вмію,- зголосилася Маарі і сіла на місце лівого стрільця.

             - Хреново, але вмію,- вимовив другий хлопець. Балбі хотів піти після дитячого будинку в армію, уже ходив на курси, які мали підготувати того до служби.

             - Хрін із вами.   Це краще, ніж нічого. Займайте місце стрільців. За воротами дві десантні наземні машини зіургів. Потужності зброї не вистачить їх пробити, але лапи ви маєте відстрелити. Якщо позбавимо їх рухливості, то зможемо вирватися. Сподіваюся, у вас нічого немає проти того, щоб постріляти в тварюк.

Побачивши, що діти не проти, він сів на місце мехвода й одразу запустив усі шість двигунів БТР-а. Оскільки БТР був досить старим, то в нього реактора не було, стояли лише накопичувачі. Залишалося сподіватися, що вони не встигли повністю деградувати за минулий час.

           Учора, відразу після прибуття сюди, їх поставили на зарядку. Але чи надовго вистачить - не зрозуміло. Фіск, натягнувши навушники, пристебнувся до крісла пілота і вивів панель управління. Вона була схожою з тією, що стояла на "Стрілі", усе-таки більша частина техніки була стандартизована. І відмінності хоч і були, але не дуже значні. Якби навпаки, після БТР-а на винищувач, то нічого не вийшло б. А так це було набагато простіше. 

           Усі три БТРи встали перед воротами і приготувалися до спроби вирватися. На двох інших, на жаль, було всього по одному стрілку. Тож виходило, що їм пощастило.

           Переконавшись, що більше нічого вони зробити не можуть, Дірн активував відстріл воріт. Наступної миті все закрутилося. Ворота збили обидва транспорта зіургів убік, що дозволило рвонути вперед.