Лю Цисінь - Проблема трьох тіл

Мовчання.

— Що станеться в кінці зворотного відліку?

Мовчання.

— Ви чуєте мене?

— Чую.

— Чому наноматеріали? Це не прискорювач заряджених частинок, а тільки невелике дослідження. Чому воно таке важливе для вас?

— Що є важливим, визначаємо не ми.

— Досить! — закричав Ван Мяо у слухавку. Злість і напруга, що нагромадилися протягом останніх днів, переросли у напад неконтрольованої люті. — Ви думаєте, цим дешевим трюком зможете обдурити мене? Чи зможете зупинити технологічний прогрес? Я визнаю, що зараз не можу пояснити, як ви це робите. Бо не можу зазирнути за завісу шоу вашого дешевого ілюзіоніста.

— Ви маєте на увазі, що хочете побачити зворотний відлік поблизу у ще більшому масштабі?

Слова Шень Юйфей приголомшили його на мить. Він не був готовий до подібного питання і змусив опанувати себе, щоб не попасти у підготовлену пастку.

— Прибережіть ваші дешеві трюки для когось іншого. І що зміниться, коли ви продемонструєте його у більшому масштабі? Все одно це буде тільки обман. Ви можете розмістити проекцію голограми в небесах, як зробило НАТО під час останньої війни. З потужним лазером ви зможете навіть розмістити зображення на поверхні Місяця! Стрілець і фермер повинні мати можливість маніпулювати речами в масштабах, не підвладних людству. Наприклад, ви можете зробити так, щоб зворотний відлік виник на поверхні Сонця? — Ван Мяо завмер з відкритим ротом, здивувавшись своїм словам. Необачно він озвучив дві гіпотези, згадки про які повинен був всіляко уникати. Намагаючись не втратити ініціативи в розмові, він продовжив: — Я не можу передбачити всі ваші трюки, але навіть із Сонцем, можливо, ваш мерзенний ілюзіоніст може зробити який-небудь трюк, який здаватиметься реальністю. Щоб надати докази, які насправді виявляться переконливими, ваш масштаб повинен бути справді великим.

— Питання в тому, чи зможете ви прийняти такий масштаб, — відповіла Шень Юйфей. — Ми все ж друзі. І я не хочу, щоб вас спіткала доля Ян Дун.

Згадка цього імені нагнала дрижаків, але хвиля гніву надала Ван Мяо сміливості:

— То ви приймаєте мій виклик?

— Звичайно.

— І що ви збираєтеся робити? — запитав Ван Мяо із тремтінням у голосі.

— У вас є комп'ютер з виходом в інтернет? Добре, вводьте адресу: http://www.qsl.net/bg3tt/zl/mesdm.htm. Запустили посилання? Тепер роздрукуйте і тримайте при собі.

Ван Мяо подивився на відкриту сторінку і побачив тільки таблицю кодування на основі азбуки Морзе.

— Я не розумію, що це…

— У найближчі два дні спробуйте знайти місце для спостереження за реліктовим випромінюванням. Деталі я вам перешлю електронною поштою.

— Що... ви збираєтеся зробити?

— Я знаю, що ви зупинили проведення дослідження наноматеріалів. Ви маєте намір запустити його знову?

— Звичайно, за три дні.

— Отже, зворотний відлік знову почне свій біг.

— І в якому масштабі я зможу це спостерігати?

Настало тривале мовчання. Ця жінка, яка виступала в ролі спікера незбагненної сили, що перебуває поза людським розумінням, відрізала Ван Мяо всі шляхи для відступу:

— Через три дні, чотирнадцятого числа, з першої години ночі до п'ятої години ранку увесь Всесвіт підморгуватиме вам.

七 Три тіла: Чжоу Вень-ван і довга ніч

Ван Мяо набрав номер Дін Ї. Тільки після того як Дін Ї підняв слухавку, Ван Мяо усвідомив, що вже далеко за північ.

— Це Ван Мяо. Мені дуже шкода турбувати вас так пізно.

— Усе гаразд, я страждаю на безсоння.

— Я... зіткнувся з чимось дивним і мало зрозумілим, тож хотів би попросити вас про послугу. Вам відомі якісь установи в Китаї, що займаються вивченням реліктового випромінювання? — Ван Мяо відчував невгамовне бажання з ким-небудь обговорити подію, але відчуття присутності зворотного відліку все ще було настільки сильне, що він вважав розсудливішим не розширювати коло втаємничених, щоб уникнути його відновлення.

— Реліктове випромінювання? З чого це раптом ви так ним зацікавилися? Мені здавалося, ви зайняті якимись новими проблемами на роботі... Ви вже бачилися з матір'ю Ян Дун?

— Ах, вибачте, я зовсім забув.

— Нічого страшного. Сьогодні багато людей з наукової спільноти, як ви сказали, зіткнулися із чимось дивним. Багато збиті з пантелику. Але я справді думаю, що вам краще її відвідати. Вона вже в похилому віці, однак відмовляється наймати доглядальницю. Коли побачите, що їй потрібно допомогти з чимось по господарству, будь ласка, допоможіть, якщо вам не важко... Тож, повертаючись до реліктового випромінювання: ви можете запитати про нього матір Ян Дун, до виходу на пенсію вона була астрофізиком. Вона прекрасно орієнтується в установах, які займаються такими питаннями.

— Дуже добре! Тоді сьогодні після роботи заїду до неї.

— Дякую заздалегідь. Я справді зараз не в змозі бачити кого-небудь, хто нагадує мені про Ян Дун.

* * *

Закінчивши розмову, Ван Мяо сів за комп'ютер і пустив на друк таблицю кодування на основі азбуки Морзе, яку передала йому Шень Юйфей. Він уже достатньо заспокоївся для того, аби ще раз гарненько подумати над усім масивом інформації: «Рубежі науки», зворотний відлік, поведінка Шень Юйфей і її дивне захоплення комп'ютерною онлайн-грою. Про Шень Юйфей він знав достеменно тільки одне: у неї зовсім не той тип особистості, який захоплюватиметься комп'ютерними іграми. Її стиль спілкування радше схожий на телеграфні послання, а сама вона — втілення холодної відчуженості. До того ж це не та маска, яку часто надягають багато жінок, це внутрішній, глибинний холод, що проривається назовні.

Ван Мяо вона завжди нагадувала давно застарілу операційну систему DOS: аскетичний чорний екран, порожній командний рядок «C: >» з миготливим курсором. На екрані відображається тільки те, що ви ввели. Жодного слова більше. Жодного зайвого знака або руху. Але тепер він знав, що за банальним командним рядком «C: >» ховається глибока кроляча нора.

Їй справді цікаво грати в онлайн-гру, яка потребує наявності V-костюма? У неї немає дітей, отож вона купувала костюм від самого початку для себе, що трохи дивно.

Ван Мяо ввів в адресний рядок свого браузера URL гри, який легко запам'ятав: www.3body.net. На екрані з'явилася інформація, що гра підтримується тільки в режимі з використанням V-костюма.

Ван Мяо згадав, що, здається, в кімнаті відпочинку персоналу дослідницького центру є такий костюм. Він вийшов з головної лабораторії, до цього часу вже порожньої, і попрямував на пост охорони по ключ. У кімнаті відпочи-нку, пройшовши повз різноманітні фітнес-тренажери і більярдний