Катріна Страж - Потраплянка № 13 або 12 наречених для принца Ендрю, Катріна Страж

За своїми душевними переживаннями я не помітила, як в залі з’явились королівські персони. Ендрю привітався з претендентками, затримавши палкий погляд на Марго, від чого вона зашарілась, і початок четвертому етапу відбору було покладено. Полягав він у вмінні вести себе на світських раутах та змозі підтримувати розмову, а також обізнаності щодо місцевих звичаїв, традицій і ще багато чого іншого. Як не дивно, Рита справлялася із цим завданням на «ура», наче була мешканцем Тревонії у п’ятому поколінні. Я дивувалась, але й гордилась подругою. Знай наших! Такі ми, українки! І на балу, і зі зброєю, все вміємо.

- Вітаю вас, пані Ніко, давно вже не мав задоволення бачити вас, - поряд зі мною опинився Рендал Дірк.

- І я вас вітаю, пане раднику, рада зустрічі, - звернулась я до чоловіка.

- Спостерігаєте за подругою? – запитав він, на що я ствердно хитнула головою. – Пані Маргарита чудово вписалась у місцевий колорит, - посміхнувся радник, - зізнатись чесно, мене тішить, що наші недовгі лекції стали їй в нагоді.

- Лекції? – не зрозуміла я.

- Саме так, - знову посміхнувся Рендал, - я трохи розповів їй про наші звичаї, традиції та устрій. Вона дуже розумна дівчина, тому я вирішив їй трохи допомогти.

- Але чому? – знову спитала я.

- Я ж чудово бачу, кого обрав наш принц, - відповів Рендал, дивлячись на Риту та Ендрю, - і хоч на відборі не ставлять бали, але вважаю, що в змозі трохи підтягнути знання пані Рити щодо нашого світу, щоб вона не відчувала себе незатишно.

- Це дуже благородно з вашого боку, пане Рендале, - з повагою подивилась на нього, а самій стало ніяково, адже за цим клятим розслідуванням я зовсім забула про подругу.

- Мені це не було тяжко, - відмахнувся він, - навпаки, приємно. Ваша подруга дуже розумна, і ми чудово провели час. Та втім, я хотів попросити вас про послугу, пані Ніко.

- Про яку ж? – зацікавилась я.

- Незабаром розпочнуться танці, - пояснив радник. – Подаруєте мені один?

- Залюбки, пане Рендале, - посміхнулась я у відповідь.

- Тоді я буду невимовно щасливий, а зараз вибачте мене, пані Ніко, король кличе.

Радник вклонився на прощання та поспішив до свого сюзерена, а я залишилась сама, роздивляючись натовп та очима відшукуючи Доріана. Цікаво, чи він запросить мене на танець?