Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фентезі » Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич 📚 - Українською

Лариса Лешкевич - Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич

57
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Від вічного кохання лише неприємності" автора Лариса Лешкевич. Жанр книги: Фентезі.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 125
Перейти на сторінку:
Розділ 12.1 Чари

Втома і солодка знемога здолали Гайю. Вона не хотіла визнавати, але розуміла: треба трохи відпочити від любовних ігор. 

Усередині трохи саднило – і таке відчуття було навіть приємним.

Розумів це і Тешеб. У ванній він не торкався  до дівчини, намагався не дивитися на її точену фігурку і рожеву, розпарену шкіру, яка мерехтіла в  сяйві  свічок.

– Чому ти передумав? Адже казав, що в очі не можна дивитися! – запитала Гайя, стоячи  під теплими легкими струменями.

Крізь вікно, що займало всю стіну, було видно, як крізь низькі чорні хмари то там, то тут проникають вузькі сонячні промені.

– Це  запобіжний захід, він захищає від більш глибокої прихильності. Тоді, можливо,  дівчина менше страждатиме. Деяким все ж таки вдалося налагодити своє життя після ритуалу. Так я чув.

– Але мені ти дозволив на себе подивитись!

– Не хочу, щоб ти про мене забувала, – з усмішкою відповів Тешеб.

– А я й не забуду! Не стану присягатися, що жоден чоловік до мене більше не доторкнеться, але, можливо, так воно і станеться! – урочисто промовила Гайа, підводячись навшпиньки і заглядаючи йому в очі.

– Це тобі вирішувати, – байдуже сказав Тешеб.

– Знаєш, що дивно? –  запитала Гайя, не зважаючи на його байдужість.

– Що?

– Мені так легко і просто з тобою! А в мене ж ніякого досвіду…

–  У першу ніч було не дуже легко, –  відповів Тешеб не втерпів: обійняв її і притис її стегна до свого тіла.

– Тому що ти обійшовся зі мною грубо! – хихикнула Гайя.

– Грубо? Невже?

– Так! Але згодом  ти став дуже ніжним… Я навіть не уявляла, що буває так добре…

Тешеб пересилив себе і відступив, хоча йому  нестерпно захотілося або завалити її на підлогу прямо тут, або відправити куди завгодно, з очей геть.

Трохи схиливши голову набік, Гайя почала старанно віджимати від води важкі пасма волосся.

– Я зачекаю на тебе зовні! – сказав він.

– Ти ж пообідаєш зі мною? – запитала Гайя.

– Так, звичайно, – відповів він, хоча спочатку просто збирався випити наодинці келих вина.

Веста здивувалася, побачивши Тешеба в їдальні, але й оком не моргнула, а мовчки накрила на двох.

Вона пам'ятала подібну історію, коли Тешеб приділив молодій відьмі більше уваги, ніж зазвичай. 

Тоді вона навіть злякалася, що він захопився серйозно, але, на щастя, на третій день Тешеб випровадив дівчисько і більше не згадував про неї. Веста знала Тешеба дуже давно, дуже добре вивчила його звички та уподобання.

Тепер вона дивилася на Гайю і намагалася зрозуміти, чим же його зачепила ця худорлява дівчинка з вузьким личком і великими променистими очима.

Гайя страшенно зголодніла, але, пам'ятаючи про гарні манери, їла мало й повільно, хоча це давалося нелегко, бо їжа була дуже смачна. До того ж їй робилося ніяково під поглядами, які кидала на неї Веста. Раніше вона не  вилуплялася  з такою відвертою цікавістю.

І Гайя  здогадувалася про причину: очевидно, Тешеб поводиться не так, як належить, а Весту це не влаштовує.

Тешеб майже не їв – цідив вино, закушуючи устрицями. 

Він помітив і невдоволення Вести, і збентеження Гайї. Мовчазне протистояння юної дівчинки та зрілої жінки забавляло його.

– Трохи прогуляюсь, – сказав він.

– Я з тобою! – вигукнула Гайя, поспішно допиваючи гранатовий сік.

Вона й на хвилину не хотіла залишатися без Тешеба, їй здавалося, що коли він іде геть,  то серце перестає битися.

Тешеб мовчки кивнув.

Вони вийшли з замку пішки і, неквапливо попрямували стежкою у бік лісу. 

Час від часу Гайя із задоволенням тицялася то чолом, то носом у його плече.

– Яка  чудова  погода! – нарешті сказала вона, щоб якось почати розмову. – Тільки трохи холодно, а хочеться тепла і сонечка! І дощ, мабуть, зараз піде…

– Так! – відповів Тешеб, не дивлячись на неї.

Гайя смикнула його за пояс на джинсах, змушуючи зупинитися і піднялася навшпиньки, щоб краще зазирнути йому в очі.

– Я тобі вже набридла?

Він підхопив її на руки, підняв до свого обличчя.

– Ні, крихітко!  Просто завтра новий день, нові турботи і зустрічі, – відповів він, злегка знемагаючи від  її уважного,  довірливого погляду.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 24 25 26 ... 125
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич» жанру - Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич"