Олена Федорова - Поза законом, Олена Федорова

Розділ 15. На дискотеці

     Микола, власник магазину із найближчого села, був хлопець нарозхват. Тому звик до постійної уваги місцевих сільських красунь. Так, і коли він приїжджав у місто, бабенки не оминали його. Високий, з гордовитою ходою, він подобався сам собі. У вихідні він часто приїжджав у місто, а іноді заглядав на дискотеку, яка була відкрита майже всю ніч у кафе в центральному парку.

     Сьогодні він дорогою зустрів знайомого Юрка, який ішов у гості до гуртожитку технікуму. І той запросив його із собою.

- У мене там така постійка – мммм! А в неї є подружка – вогонь! Світло. Щоправда, всі її Гілкою звуть. Худа тому що. Але … суперклас!

     Вони безперешкодно пройшли до гуртожитку, ховаючи під куртками пляшки з горілкою та піднялися на останній поверх. Музика там гуркотіла на повну силу і народу набилося достатньо.

    Чоловіки почали знайомитись, у хід пішла горілка, п'яна бравада, коротше, все, як завжди на таких заходах.

     Юрко пішов за своєю Томкою та її подругою. А Микола, трохи п'яно посміхаючись і похитуючись, почав придивлятися до оточуючих. Нікого особливо, вартого його уваги, Микола не помітив. Він поржав із мужиками, смакуючи сальні анекдоти. Потім познайомився із зазнобою знайомого. Нічого собі, така звичайна пампушка. А, ось знаменита Гілка, то була так! Суперська дівка! Висока, худа, але з такими формами!

     Він одразу почав підкочувати до неї. Але, та, мабуть, була вже розпещена чоловічою увагою, тому що не дуже реагувала на його грубі загравання. Вона до якогось моменту танцювала з усіма, сексуально попиваючи коктейль, а потім просто випарувалася. Микола відчув себе обдуреним! Вона, навіть, не відмовила йому, навіть, не глянула на нього всерйоз! Адже він вважав себе альфа-самцем у себе вдома. Загальний шалений злий дух захопив його, він випив ще. Прикрість через Гілку вимагала знайти вихід. А тут ще йому так захотілося когось трахнути! Вже якщо не вийшло з Гілкою, то хоч з кимось перепхатися. Терміново! Він уже відчував стояк. І нестерпне бажання закінчити затуманювало мозок.

    На очі йому потрапила невисока дівчина з довгим світлим волоссям, яка граціозно танцювала в різнокольорових сполохах світла. Звичайно, це була зовсім не загадкова висока рудоволоса Гілка, яка відразу привернула його увагу, але теж зовсім нічого.

      Микола пританцьовуючи, почав притискатися до білявки і невдовзі дізнався, що її звуть Маша.

     - А ти звідки? Я тебе раніше тут не помічала, - спитала вона в лоб.

     - Розкусила. Я з інституту фізкультури.

    – Фізкультури? Педагогічний? – недовірливо повторила дівчина. Це був один з нечисленних вишів їхнього міста. А дівчисько було зовсім незріле і явно ні в чому не розбиралося.

    Микола був явно не з тих, хто займався фізкультурою. Хоч він був наче молодим, але обтягуюча футболка явно видавала живіт, що вже вочевидь намічався, та й біцепси були точно не в тонусі. Хлопець був не в її стилі. І Маша спробувала відвернутися, але Микола схопив її за руку і простяг келих, пропонуючи випити на брудершафт.

      - Я не люблю пити. - спробувала пручатися Маша, але Микола наполегливо цокнувся і обвив її руку.

   Робити не було чого, і Маша тимчасово погодилася. Вона почастувала вино, але Микола легенько підштовхнув її келих знизу, і залишки напою хлюпнули їй у рот. Заперечливо струснувши головою, Маша простягла вперед руку в застережливому жесті, і ухилившись від рук Миколи, попрямувала до дверей блоку.

     - Гей, ти куди?

    Вже друга дівчина тікала сьогодні від нього, і він уже не міг допустити промахи.

    - Мені погано, іди собі, - мляво відповіла першокурсниця, що швидко охмеліла, і увійшла до сусіднього блоку ліворуч. Микола пішов за нею.

     - Тобі допомогти?

    Маша похитала головою, відчинила двері кімнати і попрямувала до вікна. Микола поспішив на випередження і відчинив стулки.

      - Фух! - видихнула дівчина і почала глибоко дихати.

     - Ну що, стало легше?

     Маша кивнула головою. Справді, колір обличчя став відновлюватись.

     - Чого це тебе так розвезло?

     - Не знаю, - мляво відповіла дівчина.

    Насправді вона вперше пила алкоголь, адже ще недавно вона була домашньою дівчинкою-школяркою. І сьогодні була її перша студентська вечірка. Щось «доросле» життя не дуже пасувало її організму.

     - Хочеш, я тобі принесу чогось? Поїсти, попити?

   Маша замотала головою. Їй треба лягти раніше і відіспатися. Слава Богу, сусідки були на нічних підробітках, бо вони вічно не спали допізна і заважали їй.

    - Я посплю, і все минеться, - сказала вона, вирішивши, що Микола зрозуміє і піде. Той справді попрямував до дверей і взявся за ручку, але потім повернувся.

    - Звичайно, тобі зараз стане краще.

    Він сів на ліжко, поряд з Машею, обійняв її і почав погладжувати спокусливу ніжку.

    - Ой, ні, - відсунула ноги дівчина. - Я хочу спати. Іди, ми завтра побачи…

    - То буде завтра, а зараз - сьогодні, - протараторив Микола і жадібно вп'явся їй у губи.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍