Курт Воннегут - Колиска для кішки

— Він невпевнений у собі.

— Чи серед смертних є хтось упевнений? — спитав я. Тоді я ще не знав, що це запитання чисто боконістське по суті.

— Він ніколи не одружиться з Моною.

— Чому?

— Я вже сказала все, що вважала можливим.

— Мені приємно чути, що існують спеціалісти з покажчиків, спроможні шанувати чужі секрети.

Клер підвела підсумок:

— Ніколи не складайте покажчика до власної книги!

Боконон учить нас, що дюпрас, відокремлюючи закохану пару в безкінечному просторі своїх почуттів, допомагає їм розвинути гостру проникливість та здібності до розуміння людей; їхні висновки, може, й дивні, але правдиві. Оригінальний спосіб Мінтонів здобувати інформацію з покажчиків підтверджує цю ідею. Боконон також учить нас, що дюпрас надає людям приємної самовпевненості. Мінтони і в цьому не були винятком.

Трохи згодом посол Мінтон звернувся до мене в проході літака на певній відстані від крісла, де сиділа Клер, і підкреслив, що для нього особисто дуже важливо, щоб я поважно поставився до тих відомостей, які його дружина видобуває з покажчиків.

— Знаєте, чому Касл ніколи не одружиться з дівчиною, попри те що він її кохає, і вона його кохає, і вони навіть зростали разом? — прошепотів він.

— Ні, сер, не знаю.

— Тому що він гомосексуаліст! — прошепотів Мінтон. — Вона й такі речі може вирахувати з покажчиків.

56 Самооплатне колесо для білки

Коли Лайонел Бойд Джонсон та капрал Ерл Мак-Кейб були вихлюпнуті голими на берег Сан-Лоренцо, читав я, їх зустріли люди, яким було набагато гірше, ніж їм. У жителів Сан-Лоренцо не було нічого, крім хвороб, від яких вони не могли вилікуватися чи бодай назвати їх. На відміну від них, Джонсон та Мак-Кейб мали такі осяйні скарби, як грамотність, амбіційність, цікавість, нахабність, безсоромність, здоров’я, гумор, а також суттєву інформацію про зовнішній світ. І знову з каліпсо:

О, люди, що знайшов я їх,

Нещасні всі на диво.

У них немає, як на гріх,

Ні музики, ні пива.

Де тільки вас не занесе,

Куди б не подалися, —

Належить «Касл Цукор» все

Чи церкві католицькій.

Це твердження про ситуацію з власністю на Сан-Лоренцо в 1922 році є абсолютно точним, за твором Філіпа Касла. Корпорація «Касл Цукор» була заснована, як виявилось, ще прадідом Філіпа Касла. У 1922 р. корпорація володіла кожним клаптиком орної землі на острові.

Діяльність філії корпорації «Касл Цукор» на Сан-Лоренцо, як писав молодий Касл, ніколи не приносила прибутків. Та, завдяки тому що працівникам не платили нічого за роботу, компанія примудрялась якось перебиватися з року в рік, заробляючи достатньо, щоб навіть платити за роботу мучителям цих самих працівників.

Формою правління є анархія, за винятком тих ситуацій, коли «Касл Цукор» треба було щось отримати чи добитися, щоб щось було зроблено. У такій ситуації формою врядування був феодалізм. Коло знаті складалось переважно з босів-плантаторів із «Касл Цукор», важкоозброєних білих людей із зовнішнього світу. «Лицарство» складалось із визначних аборигенів, котрі за невеликі дарунки та дурнуваті привілеї могли вбивати, ранити або мучити, якщо накажуть. Духовні ж потреби людей, замкнених у цьому демонічному колесі для білки, були віддані на розсуд жменьки вгодованого священства.

«Собор Сан-Лоренцо, який спробували підірвати динамітом у 1923 р., був загальновизнаним рукотворним дивом Нового світу», — пише Касл.

57 Поганий сон

У тому, що капрал Мак-Кейб та Джонсон здобули владу над Сан-Лоренцо, не було нічого дивного. Багато прибульців прибирали Сан-Лоренцо до своїх рук, не зустрівши ніякого опору. Причина була проста: Господь у своїй безмежній мудрості зробив цей острів ні для чого не придатним.

Ернандо Кортес був першим, хто документально зафіксував своє нікчемне оволодіння островом Сан-Лоренцо. У 1519 р. Кортес та його люди висадились на березі, щоб набрати питної води. Він дав назву острову, оголосив його власністю імператора Карла V і більше сюди не повертався. Наступні експедиції з’являлись у пошуках золота, діамантів, рубінів та прянощів, нічого не знаходили й пливли далі, спаливши про всяк випадок, а також задля розваги кількох тубільців як єретиків.

Касл писав, що Іспанія не заперечувала, коли Франція в 1682 р. захопила Сан-Лоренцо. У 1699 р. Сан-Лоренцо перехопила Данія — французи не заперечували. Коли Голландія захопила Сан-Лоренцо в 1704 р. — Данія не заперечувала. Коли Англія захопила Сан-Лоренцо в 1706 р. — голландці не заперечували. Коли Іспанія знову відібрала Сан-Лоренцо в 1720 р. — англійці не заперечували. Коли в 1786 р. африканські негри, захопивши британський корабель работоргівців, висадились на берег Сан-Лоренцо та проголосили Сан-Лоренцо незалежною державою, навіть імперією, — іспанці не заперечували.

Імператором став Тум-Бумва — єдиний, хто вважав, що цей острів варто захищати. Бувши маніяком, Тум-Бумва звелів побудувати на Сан-Лоренцо великий кафедральний собор і фантастичні фортифікації на північному березі острова, де нині розташована приватна резиденція так званого президента республіки.

На цю фортецю ніхто ніколи не нападав, і жодна людина при здоровому глузді не могла знайти хоч одну причину, щоб напасти. Ці стіни ніколи нічого не захищали. У процесі будівництва, як кажуть, померло тисяча чотириста робітників. З них майже половину було привселюдно страчено за відсутність належного завзяття в роботі.

У 1916 р. на Сан-Лоренцо прибув Касл і заснував компанію з виробництва цукру. Тоді, у зв’язку з Першою світовою війною, почався цукровий бум. На острові не було ніякого уряду. Компанія вважала, що плантацію цукрової тростини можна влаштувати навіть на глиняних та піщаних ланах Сан-Лоренцо, якщо зважити на високу ціну цукру. Ніхто не заперечував.

Коли в 1922 р. прибули Мак-Кейб із Джонсоном і проголосили, що беруть владу у свої руки, компанія «Касл Цукор» флегматично відсторонилась, ніби пробудившись від поганого сну.

58 Тиранія з відмінністю

«Це була принаймні одна риса нових завойовників Сан-Лоренцо, справді нова», — писав