Уляна Пас - Щастя на порозі, Уляна Пас

- Все гаразд. Просто вона знає лише мене, от і злякалася, - у мене на руках Аня швидко заспокоюється. Сідаю разом з нею за стіл і відчуваю легке хвилювання всередині. Здається, стосунки між Натаном та Артемом важко назвати братськими. А тепер олії у вогонь підкидає ще й моя поява. 

Артем сказав, що Маша хотіла від нього лише грошей і про кохання мова ніколи не йшла. Але я пам'ятаю, як вона раділа, коли він запрошував її на побачення, і навіть тоді, коли дізналася, що вагітна. Чи може бути так, що ця дитина дійсно не його? Буде дуже соромно, якщо слова Артема будуть правдивими. Але ж хіба я у цьому винна? Я просто хочу батька для Ані. Нормального батька… але, здається, моє бажання так і не здійсниться.

Натан повертається за стіл через декілька хвилин. Він нічим не видає свого поганого настрою. Мовчить, як і мовчав, й думає про щось своє. Ірина Ігорівна довго не витримує і знову забирає у мене Аню. Крихітка більше не плаче, можливо, тому, що бачить мене. 

Коли настає час прощатися, батьки Натана по черзі цілують Аню. Цей жест з їх боку змушує мене посміхатися. Натан першим прямує до автомобіля і відчиняє для мене двері. Аня засинає через кілька хвилин після того, як машина рушає з місця. Спочатку їдемо мовчки, і я розумію, що Краєвський не збирається щось мені пояснювати. Але я з таким ходом подій зовсім не згодна.

- Ти говорив з Артемом? Що він сказав? - випалюю емоційно.

- Я вже говорив тобі, Мілано. Якщо дитина дійсно його, брат не викрутиться, - заявляє стримано та прохолодно. - І ще. Пробач за сьогоднішню його поведінку. Цього більше не повториться.

- Впевнений? - не можу стримати сарказм у голосі. - Провів з ним профілактичну бесіду? Так само зробиш, коли доведеться визнавати Аню?

- У мене є інші способи вбивати у його голову правильні думки, - мені здалося, чи Натан дійсно посміхнувся? 

- Звучить погрозливо, - хмикаю. - Я просто не можу зрозуміти, чому ви з ним такі різні! Рідні брати, а ставлення до життя кардинально інше. Хоча, можливо, в його роках ти був таким же?

- Ні, не був, - Натан повністю повертається у мій бік і розглядає прямим поглядом. Від нього мені ніяково, але відступати не збираюся. Можливо, це моя єдина можливість поговорити з Краєвським нормально. - У його роках я вже працював на фірмі у батька і мріяв про щасливу родину.

- Справді? - оце так зізнання! Важко повірити у те, що Натан мав серйозні відносини. Він весь такий серйозний і таємниць має вище голови. Хоча… якщо пригадати, що він назвав мене іменем іншої дівчини… - Отже, ту, яку ти хотів бачити своєю дружиною, звати Аліса? 

Сама не розумію, навіщо запитала про це. Знала ж, що це ім'я якось неправильно на нього діє. І зараз сталося практично те ж саме, що було у тому будинку. Погляд Натана стає льодяним, а риси обличчя жорсткішими. Він миттєво вибудовує між нами стіну, і все, що було до цього моменту, просто розсипається на друзки. 

- Я зв'яжуся з тобою, коли результати тесту будуть у мене, - Натан різко змінює тему і відвертається від мене. - Кілька днів можеш бути спокійною. Якщо Артем виявиться батьком Ані, твоє і її життя зміниться. Хочеш ти цього чи ні. 

- Що ти маєш на увазі під "зміниться"? - не можу зрозуміти, про що він. - Я не збираюся нічого змінювати. Просто хочу, щоб в Ані був нормальний батько та інші родичі. 

- Варто було думати про це, коли їхала на пошуки Артема. Ти знала, з якої він родини, але все одно зробила це. Наслідки будуть, Мілано, хочеш ти цього чи ні. І батько в Ані буде. Я про це подбаю. 

У мене просто немає слів, щоб відповісти на таку заяву. Здається, варто забрати назад свої слова про те, що Натан та Артем не схожі. Зараз старший брат практично повторює інтонацію молодшого. Ставить перед фактом і не питає моєї думки. 

Це неправильно з його боку, і я обов'язково про це скажу. От зразу, як тільки відійду від подібних заяв. Натан вміє приголомшити всього кількома словами і з хорошого за секунду стати поганим.

Здається, мені ніколи його не зрозуміти. У цього чоловіка наче окремий всесвіт у голові. Він робить все, щоб відштовхнути мене від себе, але, чомусь, його старання не приносять результату. Мабуть, мене притягує його таємничість. А може, мені просто нудно живеться? 

Хоч би що там було, я знаю, що варто відступити. Поки що… А коли будуть результати тесту, думати, що робити далі. 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно