Інна Романова - Мій випадковий чоловік, Інна Романова

Впевнена, що дітям було не дуже легко з такою ідеальною мамою, ні, злою або незадоволеною вона не виглядала, саме стриманою.

- Вітаю, Женю, ласкаво просимо в сім'ю Костомарових! - сказав глава сімейства. - Костянтине, вітаю зі шлюбом.

- Дякую, тату. 

- А скільки вам років? - вступила в розмову мама Кості.

- 18.

- Зовсім ще юна, - глибокодумно зауважила вона, - Проходьте всі за стіл, будемо обідати і знайомиться. Женю, а на якому факультеті вчишся? Можна з тобою на «ти»?

- Звичайно можна. На хімічному факультеті.

- Дуже добре, а у нас якраз компанія займається побутовою хімією, знаєш?

- Чула, - розмито відповіла на питання, тому що нічого я не знаю особливо, так, пару брендів, тому що їх назви схожі на прізвище «Костомаров», і на цьому все.

- Вивчишся і ми тебе до себе візьмемо в дослідну лабораторію, - додав тато Кості.

Обід і подальше дозвілля пройшло на диво спокійно і миролюбно, мене ненав'язливо розпитували про сім'ю, про те, як ми познайомилися з Костею і які у нас цілі і плани на майбутнє.

Я намагалася відповідати щиро, тільки не згадала про хворобу батька. Але думаю, мене пробачать.

Нас умовили залишитися на вечерю, але ми і не сильно чинили опір.

Єдине, що мене сильно турбувало - це постійний тісний контакт з чоловіком. Він мене обіймав, тримав за руку, цілував у скроню і щоку. І все так натурально у нього виходило, пропадає акторський талант у людини!

Дотики Кості мене хвилювали і дразнили, а ще - підбадьорювали і заспокоювали. Такий собі дивний симбіоз суперечливих почуттів. Одне можу сказати точно - мені було надзвичайно приємно.

Принесли десерт, всі сіли за стіл і слово взяв Антон Костомаров:

- Діти, ви тільки одружилися і ще студенти, ми з Маргаритою підтримуємо ваш шлюб, тому в якості подарунка купили квартиру недалеко від університету. Жень, ти ж у тому вчишся, що і Костя?

Я тільки здивовано кивнула у відповідь. Нічого собі подаруночки!

- Ось і чудово! - продовжила Маргарита. - Костю, лови ключі, - і жінка вправно кинула в хлопця якимось електронним пультом, - Адреса та документи на житло в папці.

Костя взяв папку, подякував батькам і вони сіли їсти десерт. Буденно так, ніби нічого особливого не сталося, подумаєш, квартиру подарували ... Офігіти!

- Молодята, - Лєна звернулася до нас, - Ну ми теж не з порожніми руками, знаю, що студентство справа непроста, особливо у Кості перед випуском, та й у Жені теж. Загалом, ми купили тур в Таїланд з відкритими датами. Коли зважитеся летіти впишете інформацію і зателефонуйте за вказаним номером і все, далі all inclusive.

- Дякую, сестричко! - з великим ентузіазмом схопився Костя і поліз обніматися з братом і його дружиною, - І тобі, братик, теж дякую! Порадували мене, я ж в Таї так жодного разу і не був, добре, що не попсові Мальдіви.

І як тут можна легко зрозуміти мого чоловіка ... Квартиру сприйняв як щось прозаїчне, а поїздку в Тай - як видатний подарунок.

Але я підтримала Костю і теж гаряче подякувала.

- Мам, ну ми тоді додому.

Було близько 10 вечора, коли ми, нарешті, встали з-за столу, ситі і задоволені.

- Може залишитеся? - запитала Маргарита.

- Іншим разом, добре? Ти не ображайся, але у мене на сьогодні трохи інші плани, - сказав Костя і так багатозначно на мене подивився ... Я вся покрилася червоними плямами! Знаю, що це театральна постановка, але вони не знають і фантазія у людей є ... Ох, куди б очі заховати!

- Молоді пристрасні ночі, ех, були часи, так, Марго? - Антон обійняв свою дружину, яка з усією строгістю глянула на чоловіка. Але було видно, що строгість показна, репутація зобов'язує, так би мовити.

- Дякую, ми тоді пішли! 

- До побачення, - попрощалася і я, взяла Костю за руку і вийшли за двері.

Важкий день був закінчений, точніше, майже закінчений.

Якби не тіло Кості, що лежить поруч зі мною, і неабияк мене нервувало, можна було б видихнути.

Я сильно-сильно переживала ... А ще незрозуміле почуття очікування закралося в мою свідомість. Божечки, про що це я думаю і на що сподіваюся?!

Ні і ще раз ні! 

Я рішуче відвернулася і практично змусила себе заснути.

Ранок вечора мудріший, завтра, при світлі дня, буде простіше. Сподіваюся.

Костя Костомаров 

День пройшов відмінно, Женя показала себе з найкращого боку, добра, чиста і щира.

Батьки були задоволені моїм вибором.

А значить, поки я з нею - мені нічого не загрожує. 

Хіба це не чудово?

Тільки одне мене дуже сильно напружує - постійне бажання ... Я хочу її просто до нестями! Зі мною таке вперше, адже навіть не цілувалися, не торкалися, по суті, один одного, але вона як гляне на мене, все - я готовий.