Маринка Черемних - Пароль підібраний- ти мій!, Маринка Черемних

Вадим

Сонце пробивалося променями крізь щільно закриті штори. Я повернув голову та побачив, що моя мишка ще спить. Одна рука була під щокою, а іншою вона обіймала мене за талію. Я спробував тихенько повернутися до неї обличчям. На диво вийшло, вона не прокинулася. За її спиною я поглянув на годиннки. 9:40. Довгенько ми вчора і займалися коханням, причому не один і не два рази.

Я посміхнувся та скинув з її обличчя волосся. Однією рукою схопив її за талію та легенько притиснув до себе ще ближче. Вдихнув її малиновий аромат та закрив очі. Здається, що я ніколи не надихаюся нею, вона, як той наркотик- хочеш відмовитися, але тяга до нього тільки сильнішає з кожним днем. Від Аліси я не відмовлявся, просто тоді не мав тоді іншого виходу, тому і покинув її без жодного повідомлення. Але зараз я її нікуди не відпущу від себе, хай і не надіється.

Аліса поворухнулася та розплющила очі. Тепер ми лежали та дивилися один на одного так, наче вперше бачимося. Я порушив тишу:

- Доброго ранку, кохана- тихо промовив я до неї та погладжував її спинку

- Доброго ранку, котику- я посміхнувся. Дівчина провела рукою по грудях і потім охопила мою шию

- Ти як? Як почуваєшся?- хвилювався за неї

- Мені так добре ніколи не було, як зараз та вчора. І не хвилюйся ти так, зі мною все в повному порядку- тихо засміялася, коли я почав цілувати її шию та гладити по грудях

- І? Що будемо робити?- відсторонився та заглянув в рідні очі. Хитра посмішка налізла на обличчя мишки і вона притягнула мене близько до своїх вуст, промовила:

- Можливо те, що і в ночі та під ранок?- ніжним голосом запитала Аліса. Я зовсім не проти, але дуже хвилююся за неї

- Я хвилююся за тебе, мишко. Тобі точно добре?

- Якщо не хочеш мене, то так і скажи- різко сказала та відсторонилася від мене. Лягла на спину, надула губки та заплющила очі. От чорт, як вона взагалі могла таке подумати?

- Здається, що вчора ти ніде головою не вдарилася. Що за думки полізли в твою голову?- поклав руку на її живіт, вона мене по ній ляснула, але на мене це ніяк не подіяло

- Якого чорта я буду не в порядку, м?

- Після вчорашнього... все-таки це не 2 рази, а більше

- Та хоч двадцять, зі мною все гаразд. І встану я з цього ліжка сьогодні... та просто зараз!- не встигла навіть ковдру відкинути, тому що я її потягнув собі під бік та заблокував всі можливі варіанти втечі

- Відпусти мене. Мазуренко, ти оглух? Чи старість бере своє, так?- впізнаю її підколи, сумував за ними

- Що ти там казала? Що кохаєш мене до нестями?- вирішив познущатися з неї я

- Кажу, що ти оглух і не чуєш мене- прикрикнула рідним голосом на мене Аліса

- І не хочеш ніде сьогодні їхати?

- Знущаєшся зовсім з мене- дівчина моментально розслабилася у моїх обіймах та засміялася. Я підхопив її сміх

- Алісо, серйозно, ти добре почуваєшся? Ходити зможеш? Нічого не болить?- тихо запитав я та з усією серйозністю заглянув у очі

- Та хоч танцювати. А ти як?- піднялася на лікті та запустила руку у моє волосся

- Добре, навіть дуже

- Ну що? Ти вже придумав, що будемо робити?- без жодного слова, я з хитрою посмішкою стиснув її сідниці та притиснув до свого паху нижню частину тіла дівчинки

- Здогадуєшся?

- Взагалі ні- от же ж... чортова моя звабниця та жартівниця. На встиг я навіть кліпнути, як мишка вже сиділа на мені. Її волосся періодично спадало наперед, але я детально вже побачив гарні сліди на шиї. Натиснув руками на її спинку та втримував за міліметр від губ:

- Хочу тебе, моя кохана. Я кохаю тебе

- Я теж тебе кохаю. І сильно хочу- без слів. Я припав до її вуст та опинився зверху, але періодично ми мінялися місцями. Ми ніколи не перестанемо насолоджуватися один одним, бо шалено скучили за ці роки один за одним.

Ця дівчинка все, що потрібно мені в моєму нікчемному житті, щоб я міг вільно дихати та почуватися нарешті щасливим. Всі ці роки без неї я зрозумів, яким же був я ідіотом, коли не сказав їй про смерть своїх батьків. Якби я тоді сказав, то можливо б ми зараз мали вже дітлахів та були одружені. Але тепер я не відпущу її від себе ніколи і зроблю все, щоб вона ні в чому не потребувала. Я огорну її своїм теплом, буду робити все для того, щоб мишка почувалася щасливою та коханою і ніколи не сумнівалася у моїй вірності, тому що тільки вона змогла підібрати пароль до мого серця.

Влаштувалася зручніше на моїх грудях моя мишка після ранкового сексу. Ми лежали та дивилися один на одного. Мишка промовила:

- Що ж, я підібрала пароль до твого серця, Вадиме. Ти мій навіки вічні

- Ти моя, до кінця моїх днів ти будеш огорнена моєю турботою, теплом, коханням. Я зроблю все для тебе, навіть якщо ти попросиш щось нереальне, я знайду вихід та виконаю твоє бажання, тому що... Немає в світі цілому найважливішої жінки для мене, тому що ти одна така. Я кохаю тебе нереально сильно!

- Для мене ніколи і нікого не існувало, окрім тебе, котику. Ти завжди будеш жити в моєму серці, що б не сталося. Там є місце тільки для тебе і для наших майбутніх дітей, і для друзів та рідних. Але найбільшу частинку в ньому займаєш ти- мій рідний чоловік. Я кохаю тебе до безтями!- наші вуста злилися у ніжному та легкому поцілунку.

Я завжди знав, що б не сталося в цьому світі, доля завжди зводить людей у складний період в їхньому житті. Так і сталося у наших життях. Моя Аліса, моя мила та маленька мишка, яка змогла дати мені ще один шанс та остаточно пробачити мені, хоч і не тримала на мене зла. І я дуже вдячний, що ми знову разом і між нами вирує така пристрасть. Наше міцне кохання на вдасться нікому зруйнувати, адже ми його збудували на міцному фундаменті, який неможливо розбити!

***

Доброго вечора!

Остання глава цієї книги вже на сторінці. У неділю буде епілог і ми прощаємося з Алісою та Вадимом)