Валентин Лукіч Чемеріс - Сини змієногої богині

Пригнувшись до кінської гриви, Аж доки не видобувсь у поле. І – осадив коня. І зніс її на ту ж високу могилу, Де колись вона стояла… І вона скрикнула! Скрикнула не як стара Кам’яна Баба. А молодо-молодо! По-дівочи, Як юна скіфка: «Степ!» — І пробудилась… Був день. Був блиск – палило сонце. А перед нею сидів молодик. Він сидів просто неба. Осеред подвір’я. Зневідь-чим він скидався на скіфа. Але то був не скіф — При ньому не було коня! Він щось робив. І Кам’яна Баба здогадалась: Так різьбили її діди й прадіди На кухлях, на глеках, На збруї, на зброї… Ні, так малювали ольвійські греки. Молодик теж малював. Він малював її, стару Кам’яну Скіфську Бабу! У нього теж були палючі очі. Але то був не скіф — При ньому не було коня! І вона, зігріта сонцем і його палючим оком, Здрімалась ізнов… І проз дрімоту, Терпку й солодку, — Шепталась: «О Табіті, Табіті! Скажи, Чи знайде оцей чужинець собі коня? Чи обжене собак? І чи покаже мені степ Під сяйвом скіфської сережки?…» Анатолій Косматенко Частина шістнадцята
Друга загибель Скіфії
Новітні гуни – епоха варварства триває?

ВАРВАРИ. 1. Назва, яку давали стародавні греки та римляни народам і племенам, що не належали до греко-римської цивілізації і стояли на нижчому рівні культурного розвитку.

2. Некультурні, малосвідомі люди, жорстокі і грубі.

ВАРВАРСТВО. Низький ступінь культурного розвитку, неуцтво, грубість, безжалісне ставлення до культурних цінностей.

Із словника

Антей: Хто ж то перейшов по нас, як по містках, до храму слави всесвітньої? Кого ми на собі з безодні варварства на гору несли? Чи ж не лягли ми каменем наріжним до мавзолея нашим переможцям?

Леся Українка

…Це шотландський філософ в 60-х рр. XVIII ст. А. Ферґюсон запропонував до періодизації історії людського суспільства увести другий період після дикості перед цивілізацією… Обґрунтував таку періодизацію Льюїс Генрі Морґан, американський етнограф, археолог, історик первісного суспільства. За його концепцією, варварство починалося з винайдення гончарства і