Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фентезі » Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер 📚 - Українською

Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

57
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Легенди Ґотліну" автора Кайла Броді-Тернер. Жанр книги: Фентезі.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 234 235 236 ... 460
Перейти на сторінку:

–Хто ти? – запитав хлопець, вдивляючись у її очі.

Вона поставила чашку і склала руки на столі.

–Ельга Ґотлінська.

–Невже? – широкі брови хлопця злетіли до чола.– У плоті? Верховна Королева Ґотліна?

–Особистою персоною. – холодно відповіла вона. – З ким маю честь?

–Ейдан Блекберн.– представився він.– У вузьких колах відомий більше, як...

–Повелитель розумів.– відповіла за нього Ельга.

–О, ти чула про мене. Приємно.– хлопець блиснув білосніжними зубами з яскраво вираженими іклами.

Дівчина згадала, що про цього мага писалося в стародавніх книгах, Ельга прочитала про нього всю відому інформацію в бібліотеці Хранителів. Хто він і звідки не було відомо. Але цей маг був досить старий і вельми сильний, а значить, Ельга мала рацію щодо нього з моменту, як уперше зустрілася з ним поглядом.

–Ти справжній Містифікатор.– здивувалася вона, уважно вивчаючи хлопця.

–Це ім'я зіпсував придурок, який вкрав силу моїх батьків.– похитав головою Ейдан.

–Хельс і Хельґа...– здогадалася вона.

–Я хотів відшукати їх... – почав було хлопець і зупинився.

–Мені дуже шкода. Ми так само не знайшли їх, я вважаю, вони...

Ейдан сумно посміхнувся.

–Так... Містифікатор не зміг впоратися зі мною... – він нервово засміявся. – І дар мій забрати йому було не під силу.

–Як тобі вдалося вижити? – не розуміла Ельга.

–Він тримав мене у в'язниці, хотів забрати дар, який виявився непосильною ношею. Тому Містифікатор відкинув цю витівку і коли мені виповнилося двадцять, він нацькував на мене сестричок із Мавзолею душ. Я пробув там останні сто три роки. Коли Вайолет повернулася і звільнила мене, я перетворився на фантома. Але сила моїх батьків вбивала Містифікатора. І він відчував занепад з кожним днем, тому вбирав інші, щоб замістити шкоду їхньої сили, я навіював йому всілякі думки, що доводили його до божевілля. А після його смерті, я повернув собі тіло.

–Чому твоя сила поранила його?

–Сила повеління розумами давня, як світ. При некоректному використанні вона розриває мага. Він не зміг увібрати мою, щоб стати могутнішим...

–Ти – елементаль.– здогадалася Ельга.

–Так.–реготнув Ейдан.– Звучить, як прокляття. Хоча...– він відпив.– Тобі ця тема мабуть оскомину набила.

Ельга зітхнула, Ейдан широко посміхнувся, не припиняючи дивитися в її очі.

–Чому в тебе стільки тату? – змінила тему вона, знову змушуючи себе відвести погляд.

–Це стародавні письмена і руни. – втупившись на передпліччя, хлопець повертав руку. – Вони зцілюють мене і підвищують силу, якщо я прочитаю їх у потрібний час. Я зібрав їх у всіх могутніх магів. Їх мені набив мій приятель Кес у тату–салоні на вулиці Айларіана.

–Вони назвали вулицю на честь мого барса? – здивувалася Ельга.

–У північній частині міста є вулиця Ельги Ґотлінської. А перехрестя за рогом названо на честь твого брата.

–Так–так. – хмикнула Ельга.– Смертні шанують історію?

–Схоже на те.– знизав плечима хлопець.

Передчуття знову нагадало про себе, Ельга вирівнялася, піднявши очі на Ейдана.

– Що ж... була рада знайомству, Ейдане. – піднімаючись, сказала вона.– Але мені вже час.

Ейдан схопився на ноги і подався за нею.

– І куди ти прямуєш? – йдучи праворуч від неї, запитав Ейдан.

– Я не прямую до конкретного місця.– відповіла дівчина.

– Вештаєшся? – просяяв він.

– Схоже на те...

– Тоді... не будеш проти, якщо я складу компанію?

– Навіщо? – насупилася вона.

– Я гадаю, за всіма цими похмурими змовами ти так і не бачила своє місто. – знизав плечима Ейдан.– Як щодо екскурсії?

Ейдан говорив багато, відпускаючи жарти. Задумлива Ельга йшла мовчки, сприймаючи балакучість хлопця, як білий шум. Її бентежило передчуття, дівчина все ще намагалася зрозуміти, звідки воно виходить, але нічого не спадало на думку. Вони пройшлися центром і забрели в бік району, повністю викупленого Броком.

–Як щодо твоєї половини? – запитала Ельга.

–У елементалів їх немає.– штовхаючи камінь, сказав Ейдан.

–Ти помиляєшся. – похитала головою вона.– У мене є половина.

–А... чув про це. Ель–го-орт, вірно? – протягнув він.

–Гм... так.– насупилася дівчина.

–І він твій брат.– додав Ейдан, насупивши брови.

–Так.

–Ну, ви народилися разом... Ти просто подарувала йому частинку своєї сили. Це не показник. Плюс узи єдиноутробних братів і сестер сильніші за прості сімейні.

–У мене є ще один брат.

Ейдан розреготався.

1 ... 234 235 236 ... 460
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"