Джованні Боккаччо - Декамерон

пані, пробувайте по його милості в гаразді і спокою і згадуйте мене часом, якщо ся моя книжка хоч трохи стане вам коли в пригоді.

КІНЕЦЬ ДЕКАМЕРОНОВІ

ЗМІСТ

Переднє слово

ДЕНЬ ПЕРШИЙ

Інтродукція

Оповідка перша. Сер Чаппеллетто возить богочестивого ченця в решеті і помирає; бувши за живоття ледачим чоловіком, по смерті присвячується і нарікається святим Чаппеллеттом [оповідає Панфіл]

Оповідка друга. Єврей Аврам їде з намови Джаннотта ді Чівіньї до римського двору і, побачивши там безпутність духівництва, вертає до Парижа й вихрещується [оповідає Неїфіла]

Оповідка третя. Єврей Мельхіседек притчею про три персні одвертає велику халепу, що замислив на нього Саладін [оповідає Філомена]

Оповідка четверта. Чернець, вкусивши гріха, гідного тяжкої кари, вміло виказує своєму абатові таку саму провину і тим уникає покути [оповідає Діоней]

Оповідка п'ята. Маркіза Монферратська, почастувавши французького короля курми і кількома доладними слівцями, гамує його шалене закохання [оповідає Ф'ямметта]

Оповідка шоста. Добрий чоловік пришиває квітку лукавим лицемірам-монахам [оповідає Емілія]

Оповідка сьома. Бергаміно історією про Примаса та Клюнійського абата бере на глум несподівані скупощі Кане делла Скала [оповідає Філострат]

Оповідка восьма. Гвільєльмо Борсьєре дотепними словами шпигає мессера Ерміна де Грімальді за скнарість [оповідає Лауретта]

Оповідка дев 'ята. Кіпрський король, присоромлений однією гасконкою, з оспалого стає завзятим [оповідає Еліза]

Оповідка десята. Маестро Альберто з Болоньї чемним словом завдає сорому дамі, яка хотіла його завстидати, що в неї закохався [оповідає Пампінея]

ДЕНЬ ДРУГИЙ

Інтродукція

Оповідка перша. Мартелліно прикидається калікою і вдає, ніби зцілився од мощей святого Гендріка; як виявляється те ошуканство, його хапають, б'ють і тягнуть на шибеницю, та врешті він рятується [оповідає Неїфіла]

Оповідка друга. Рінальдо д'Асті, пограбований харцизами, потрапляє в Кастель Гвільєльмо; знайшовши там нічліг у одної вдовиці і одзискавши свою втрату, він вертає додому цілий і здоровий [оповідає Філострат]

Оповідка третя. Троє молодиків, майно своє процвиндривши, зубожіли дощенту; небіж їхній, у розпачі додому вертаючись, здибується по дорозі з англійською королівною, що мандрує в перевдязі абата, одружується з нею і вертає дядькам статки-маєтки [оповідає Пампінея]

Оповідка четверта. Ландольфо Руффоло, збіднівши, йде в корсари; узятий генуезцями, він зазнає в морі аварії, рятується на скрині, повній самоцвітами, прибивається до одної жінки на Корфу і вертає додому багатирем [оповідає Лауретта]

Оповідка п'ята. Андреуччо з Перуджії приїздить до Неаполя купувати коні; протягом одної ночі тричі попадає в велику небезпеку, та щоразу виходить щасливо і вертається додому з коштовним перснем [оповідає Ф'ямметта]

Оповідка шоста. Мадонна Берітола втрачає двох синів своїх; її знаходять на острові з двома козулями й везуть до Луніджани, де один її син стає на службу до сеньйора і потрапляє в тюрму за любощі з пановою дочкою. Сицилія повстає проти короля Карла; син, упізнаний матір'ю, одружується з пановою дочкою; знаходиться і другий брат, і вся родина вертається до високого стану [оповідає Емілія]

Оповідка сьома. Вавилонський султан посилає дочку свою в замужжя королю альгарбському; перебувши внаслідок усяких випадків за чотири роки в руках дев'ятьох мужчин у різних місцях, вертається вона врешті отцеві, буцімто незаймана, і оддається, як перше малась, за короля альгарбського [оповідає Панфіл]

Оповідка восьма. Граф Антверпенський, неправедно звинувачений, іде в вигнання і лишає дітей своїх в Англії в різних місцях; невпізнаним до них повернувшись, знаходить їх у доброму гаразді; потім служить пахолком у війську короля французького і, як вийшла на яв його безневинність, знову колишнє своє становище займає [оповідає Еліза]

Оповідка дев'ята. Бернабо з Генуї, одурений од Амброджуола, втрачає добро своє і каже убити свою невинну дружину. Вона рятується і в чоловіцькому перевдязі вступає на службу до султана, де викриває ошуканця в присутності викликаного до Олександрії мужа, а після покарання пройдисвіта вертається, перебрана вже по-жіноцькому і багата, разом із чоловіком до Генуї [оповідає Філомена]

Оповідка десята. Паганіно з Монако викрадає жінку в мессера Річчарда ді Кіндзіка; дізнавшись, де вона є, чоловік їде туди і, заприязнившися з Паганіном, просить повернути йому дружину. Той дає їй на волю — вертатись чи лишитись, вона ж не хоче йти до чоловіка, а по його смерті одружується з коханцем [оповідає Діоней]

ДЕНЬ ТРЕТІЙ

Інтродукція

Оповідка перша. Мазетто з Лампореккіо прикидається німим і стає за садівника в дівочому монастирі, де всі черниці навперебій намагаються із ним поспати [оповідає Філострат]

Оповідка друга. Один із конюших короля Агілульфа спить з королевою; король, узнавши про те, нічого не каже, а знаходить винного і стриже йому волосся; стрижений стриже всіх інших і таким чином викручується з халепи [оповідає Пампінея]

Оповідка третя. Під покривкою щиросердої сповіді одна дама, закохана в молодого кавалера, змушує велебного душпастиря стати звідником мимоволі [оповідає Філомена]

Оповідка четверта. Дон Феліче навчає брата Пучча, якою покутою можна приподобитись Богові; тимчасом як брат Пуччо покуту справляє, дон Феліче його жінку вгонобляє [оповідає Панфіл]

Оповідка п'ята. Дженджик дарує мессерові Франческу Верджеллезі доброго коня і дістає за се дозвіл поговорити з його жінкою; вона мовчить, він одповідає собі за неї, і все стається згідно з тою одповіддю [оповідає Еліза]

Оповідка шоста. Річчардо Мінутоло кохає Кателлу, дружину Філіпелла Фігінольфі; дізнавшись про її ревниву вдачу, він каже їй, ніби її чоловік має зустрітися з його жінкою в лазні; Кателла йде туди у вказаний час і, гадаючи, що сходиться з чоловіком, приймає коханця [оповідає Ф'ямметта]

Оповідка сьома. Тедальдо, розцуравшися з своєю коханкою, виїжджає з Флоренції; через деякий час повертається туди в перевдязі прочанина, говорить із нею і виявляє її помилку, рятує од смерті її чоловіка, звинуваченого в його вбивстві, мирить його зі своїми братами і знову сходиться з коханкою [оповідає Емілія]

Оповідка восьма. Ферондо, випивши снодійного дання, похований за мертвого; абат, що ходить тим часом до його жінки, переносить його з гробівця до монастирського льоху — нібито в чистилище; воскреснувши, Ферондо виховує сина, що нарядила жінка з абатом [оповідає Лауретта]

Оповідка дев'ята. Жілетта з Нарбонни виліковує короля французького од свища, за те він видає її за Бертрана Руссільйонського; той, одружившися з нелюбою, кидає її з