Bogdana reider - Зоряні Війни :світло новой надії, Bogdana reider

— Ми цінуємо твою допомогу, Хане. Ти справжній друг, — сказав він, відчуваючи, що між ними виникла своєрідна дружба.

— Та не варто, — відповів Хан, дивлячись на сплячих Еніку та Лею. — Я просто радий, що ми змогли врятувати їх. Це найголовніше. Люк, який сидів поруч, почув розмову і вирішив втрутитися.

— Хан, ти не просто пілот. Ти герой, і ми вдячні тобі за все, що ти зробив для нас, — сказав він, простягаючи руку для потиску. Хан злегка усміхнувся і потиснув руку Люка.

— Гаразд, хлопче, — сказав він. — Але тепер нам потрібно зосередитися на тому, що попереду. Імперія не зупиниться, і ми повинні бути готові до нових викликів. Люк кивнув, погоджуючись.

— Ми будемо готові, Хане. Разом ми зможемо подолати будь-які труднощі, — сказав він, дивлячись на свою родину і друзів.

На борту "Тисячолітнього сокола" панувала тиша, коли корабель наближався до безпечного місця. Повстанці відпочивали після важкої битви, але в їхніх серцях було відчуття, що попереду ще багато випробувань. Еніка, яка прокинулася від короткого сну, подивилася на свого сина і дочку, відчуваючи гордість і вдячність.

— Ми зробили це, — сказала вона, усміхаючись. — Ми разом і це найголовніше.

Люк обійняв свою матір і сестру, відчуваючи, як їхні серця б'ються в унісон.

— Ми завжди будемо разом, мамо, — сказав він, відчуваючи, що їхня спільна сила допоможе подолати будь-які труднощі.

Лея, яка теж прокинулася, усміхнулася і приєдналася до обіймів.

— Так, ми завжди будемо разом, — повторила вона, відчуваючи тепло родинних зв'язків.

Квінлан, спостерігаючи за цією сценою, відчув, як його серце наповнюється надією. Він знав, що попереду ще багато битв, але ця мить єднання давала йому сили та впевненість.

— Знаєш Хан ти все-таки подумай промовив він

Хан усміхнувся, повернувши голову до Квінлана.

— Я подумаю, — відповів він з лукавою усмішкою

Дуку був в ярості мало того що Джедай пережили ту бойню  15 років тому так ще вони згортували людей навколо себе 

Дарт Дуку стояв у темному залі свого корабля, дивлячись на голограму, яка відображала останні події на Корусанті. Його обличчя було сповнене люті. Він не міг повірити, що джедаї знову уникли пастки, і гірше того, вони зуміли згортувати навколо себе людей, які почали підтримувати їх у боротьбі проти Імперії.

— Неприпустимо, — промовив він, стискаючи кулаки. — Вони стають дедалі небезпечнішими. Джедаї мають бути знищені раз і назавжди.Його думки були перервані появою Темного Лорда Сітхів, Дарта Сідіуса, чия голограма з'явилася перед ним. Сідіус був втіленням спокою, але його очі виблискували загрозою.

— Дуку, — холодно промовив Сідіус. — Я бачу, що твоя місія на Корусанті зазнала невдачі. Джедаї продовжують бути проблемою.

— Мій лорд, вони були краще підготовленими, ніж ми очікували. Але я обіцяю, що це не повториться, — відповів Дуку, схиляючи голову.

Сідіус уважно дивився на свого учня, його обличчя залишалося незворушним.

— Не обіцяй те, чого не можеш виконати, Дуку. Ми не можемо дозволити джедаям зміцнювати свої позиції. Вони мають бути знищені. І ти знаєш, що це твоя відповідальність, — сказав Сідіус, його голос був сповнений загрозою.

Дуку кивнув, відчуваючи на собі тягар відповідальності.

— Так, мій лорд. Я розроблю новий план і знищу джедаїв раз і назавжди, — запевнив він.

— Добре, — коротко відповів Сідіус. — Не підведи мене, Дуку. Пам'ятай, що на кону стоїть наше панування над галактикою.

Голограма Сідіуса зникла, залишаючи Дуку наодинці з його думками. Він знав, що невдача не є варіантом. Джедаї мали бути знищені, і він зробить все можливе, щоб це сталося.