Автор невідомий - Книга про причини
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
XIII
109. Omnis intelligentia intelligit essentiam suam.
110. Quod est quia intelligens et intellectum sunt simul, cum ergo est intelligentia intelligens et intellectum, tunc procul dubio videt essentiam suam.
111. Et, quando videt essentiam suam, scit quod intelligit, per intelligentiam essentiam suam.
112. Et, quando scit essentiam suam, scit reliquas res quae sunt sub ea, quoniam sunt ex ea.
113. Verumtamen in ea sunt per modum intellectibilem. Ergo intelligentia et res intellectae sunt unum.
114. Quod est quia, si res intellectae et intelligentia sunt unum, et intelligentia scit esse suum, tunc procul dubio quando scit essentiam suam, scit reliquas res, et, quando scit reliquas res, scit essentiam suam, quia, quando scit reliquas res, ipsa non scit eas nisi quia sunt intellectae. Ergo intelligentia scit essentiam suam et scit res intellectas simul, sicut ostendimus.
108. Отож повторимося і скажемо: чуття є в душі, а ум є в першій причині [кожне] у свій спосіб — як ми й показали.
XIII
109. Всякий ум розуміє свою сутність[113].
110. Так є тоді, коли суб'єкт і об'єкт [пізнання] є тотожними. А отже, якщо ум є водночас суб'єктом і об'єктом [пізнання], то, без сумніву, бачить власну сутність.
111. А коли бачить свою сутність, то пізнає те, що розуміє власну сутність через ум.
112. А коли пізнає свою сутність, то пізнає і решту речей, котрі попід нею, бо вони — з неї.
113. Проте вони є у ній в умоглядний спосіб, а отже, ум і речі, які розуміються, є одне.
114. Тобто якщо речі, що розуміються, і ум — одне, і ум пізнає свою сутність, то, без сумніву, коли пізнає власну сутність, пізнає і решту речей; а коли пізнає решту речей, пізнає і власну сутність, адже коли він пізнає решту речей, то пізнає їх не інакше, як тому, що вони розуміються. Отже, ум пізнає водночас і власну сутність, і речі, які розуміються, як ми й показали.
XIV
115. In omni anima res sensibiles sunt per hoc quod est exemplum eis, et res intellectibiles in ea sunt, quia scit eas.
116. Et non facta est ita nisi quia ipsa expansa est inter res intellectibiles quae non moventur et inter res sensibiles quae moventur.
117. Et quia anima sic est, fit quod imprimit res corporeas, quapropter facta est causa corporum et facta est causata ex intelligentia quae est ante eam.
118. Res igitur quae imprimuntur ex anima, sunt in anima per intentionem exempli, scilicet quia res sensibiles exemplificantur secundum exemplum animae, et res quae cadunt supra animam, sunt in anima per modum acquisitum.
119. Cum ergo hoc sit ita, redeamus et dicamus, quod res sensibiles omnes in anima sunt per modum causae, propter quod anima est causa exemplaria.
120. Et intelligo per animam virtutem agentem res sensibiles.
121. Verumtamen virtus efficiens in anima non est materialis, et virtus corporea in anima est spiritualis et virtus imprimens in rebus habentibus dimensiones est sine dimensione.
122. Res autem intellectibiles in anima sunt per modum accidentalem, scilicet quia res intellectibiles quae non dividuntur sunt in anima per modum divisibilem. Ergo res intellectibiles unitae, sunt in anima per modum qui multiplicatur, et res intellectibiles quae non moventur sunt in anima per modum motus.
123. Iam ergo ostensum est quod […] res intellectibiles et sensibiles sunt in anima verumtamen res sensibiles, corporeae, motae sunt in anima per modum animalem, spiritualem, unitum, et quod res intellectibiles, unitae, quiescentes, sunt in anima per modum qui multiplicatur secundum motum […].
XIV
115. У всякій душі чуттєві речі є через те, що вона є їхнім взірцем, а речі умоглядні є в ній, бо вона пізнає їх.
116. І вона постає такою не інакше, як через те, що сама розкинулася між умоглядними речами — нерухомими, і між чуттєвими речами — рухомими[114].
117. І оскільки душа є такою, то вона відбивається в тілесних речах, бо постає причиною тіл; і постає тим, що спричинив ум, який їй передує.
118. Отож речі, в яких відбивається душа, є в душі, як у своєму взірці, — бо ж чуттєві речі екземпліфікуються за взірцем душі; а речі, які понад душею, є в душі у набутий спосіб.
119. А коли так, то повторимося і скажемо, що всі чуттєві речі є в душі як у причині через те, що
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Книга про причини», після закриття браузера.
