Катя Губська - Чорний Янгол. Початок, Катя Губська
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Доктора! Покличте Поля! — крикнув хтось із коридору.
— Мене не треба звати! — пролунав знайомий голос.
«Навіщо їм доктор? Невже хтось поранений?» — подумав Шарль, відкриваючи двері й виходячи в вузький коридорчик.
Саме тоді двоє піратів повільно крокували повз нього, голосно обговорюючи ситуацію.
— Ти думаєш, це серйозно? — запитав один.
— Не думаю, рана не глибока, — відповів другий, киваючи головою.
Шарль тихо прослизнув у каюту капітана. Катрін лежала на ліжку, а Поль зосереджено перебинтовував їй ногу трохи вище коліна. Вогонь від лампи м’яко освітлював їхні обличчя, підкреслюючи зосередженість і біль.
— Можна трохи слабкіше? Мені ж боляче! — прохала Катрін, стискаючи зуби.
— Потерпи! Ти хочеш, щоб рана зажила? Ну, ось! Молодець! Майже не голосила, — відповів Поль.
Катрін ледь помітно посміхнулася, хоч біль усе ще пульсував.
— І надовго мені прописаний постільний режим? — поцікавилася вона.
— Як мінімум два тижні, — суворо мовив Поль. — Рана повинна повністю загоїтися.
— Скільки?! — Катрін насупилася. — Полю, ти ж знаєш, що я так довго не валятимуся.
— Хоча б тиждень полеж, — наполягав лікар. — Щоб не ускладнити.
— Постараюся. Полю, поклич Жана, коли закінчиш.
— Добре, Чорний Янголе, — усміхнувся Поль, підморгнувши.
Раптом Катрін різко зірвалася:
— Воно там пече! Зроби щось!
— Потерпи. Так потрібно!
— Що за чортові ліки ти мені туди поклав?! — вигукнула вона, стискуючи руку в кулак.
— Спеціальні, — пояснив він. — Присушать рану і допоможуть швидше зажити.
Катрін зітхнула, здаючись.
— Гаразд, ступай.
Тільки тепер вона помітила, що в каюті стоїть Борро.
— А ти що тут забув? — поцікавилася вона, піднявши брову.
— Нічого, просто прогулювався, — прохрипів він крізь зуби і, не чекаючи відповіді, вийшов.
Шарль піднявся на палубу. Там він зустрів Жана. Схопивши його за руку і відвівши убік, він прошепотів:
— Що ти зробив з Катрін, що вона стала такою?
— Якою? — спокійно запитав Жан, посміхаючись.
— Каналія! Не прикидайся ідіотом, сам прекрасно знаєш!
Жан розсміявся гучніше.
— Якщо про характер, то я ні до чого.
Шарль поглянув на нього пильно.
— Ти щось відчуваєш до неї?
— Я люблю її.
— Я теж.
— Укладемо договір? Хто програє — відмовляється від Катрін.
— Згоден. Але знаєте, де Борро — у мене більше шансів виграти.
— Подивимося. Не забувай: вона була моєю дружиною більше двох років, — усміхнувся Шарль.
— А зі мною вона провела сьогоднішню ніч.
Обличчя Борро скам’яніло.
— Ти брешеш, собака!
— Ні!
Шарль різко повернувся і швидкими кроками попрямував до каюти Катрін. Він увірвався всередину без стуку і різко замкнув двері на ключ, щоб їм ніхто не заважав.
— Що ти собі дозволяєш?! — різко вигукнула Катрін, в очах якої спалахнув вогонь гніву, як тільки двері зачинилися за Шарлем.
— Ти провела ніч з цим молокососом?! — спитав він хрипко. Його очі палахкотіли ревнощами.
Катрін на мить замовкла, ніби проковтнула язика, але після вона гордо кинула:
— Я маю право проводити ніч з тим, з ким сама захочу!
— Невже? — Шарль рвучко підійшов до неї, схопив за плечі й, не стримуючись, вп’явся в її губи поцілунком — різким, гірким, повним болю та жаги.
— Розпусник! — вона дала йому дзвінкий ляпас.
— Може ще разок? — кинув він, не поступаючись.
— Моя нога! Мені боляче!.. — вигукнула вона, здригаючись від болю, намагаючись звільнитися з його обіймів.
Він негайно її відпустив.
— Ти дуже змінилася, Катрін… Ти вже не та графиня де Арсен, яку я колись любив.
Вона опустила очі. Тінь суму пройшла по її обличчю.
— Ти також виявився не тим, ким я тебе вважала. Але це все одно не давало тобі права цілувати мене!
— Я поцілував тебе… бо, як би це не було боляче визнавати, я все ще кохаю тебе.
— А я тебе вже ні… — прошепотіла вона, відвертаючи обличчя. — А тепер… іди. Я себе не дуже добре почуваю. Поклич Жана.
Борро ще раз глянув на неї — довгим, важким поглядом. Потім мовчки розвернувся й вийшов. У дверях він майже лобом зіткнувся з Жаном.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чорний Янгол. Початок, Катя Губська», після закриття браузера.