Григорій Іванович Лешченко - Ухилянт у Канаді, Григорій Іванович Лешченко

– ось, почне заробляти багато грошей. Зять спить чи пропадає на тренуваннях або їздить за 100 кілометрів за водою з джерела та вигадує собі різні непотрібні заняття. Не хоче шукати роботи коли не з вищою зарплатою, то хоч з повною зайнятістю. Ще й хоче зображати з себе якогось «вельможного пана» і мене це напружує. Нині я щодня прокидаюся і дивлюся у вікно чи стоїть біля будинку авто зятя, чи ні. Коли зять не поїхав на роботу – то це ще один удар по бюджету сім’ї.

Коли зятю ніхто не суперечить, у сім’ї є гроші й може спати та відпочивати й робити, що хоче, то зять – прекрасний сім’янин. З радістю повезе сім’ю на відпочинок за кілька сотень кілометрів, щоб влаштувати для нас незабутні вихідні й було про що розповідати знайомим. На початку нашого перебування в Канаді, коли ще не було такої напруги в сім’ї через недостатню кількість грошей, то вдома організовував для знайомих шикарні застілля з шашликами, хоч ніхто з них не відповів йому подібним запрошення до себе додому. Знайомі або просто жадібні, або змушені економити гроші й не можуть собі дозволити нескінченних пишних застіль. Зять майже повністю утримує мене з дружиною. Весь одяг, який ми носимо, нам купив зять. Користуємося телефонами, які він нам подарував. Зять дуже щедрий і відкритий, віддасть вам останню копійку, бо весь час своїми вчинками хоче справити враження на людей довкола.

Я і сім’я надзвичайно вдячні зятю за те, що зумів організувати нам комфортні умови життя в Канаді, а ми, пенсіонери, ще й маємо щастя тішитися внуком, головною радістю на старості. У перший рік перебування в Канаді, коли зять ще добре заробляв і не поринув у конфлікти зі своїми роботодавцями та мною й ще не накручував себе і не отруював собі життя ненавистю і заздрощами, то ми, певне, через стрес від війни й перебування в чужій країні забагато їли, купували у супермаркеті по три величезних візки продуктів, а канадці з невеличкими пакетами дивилися на нас, як на дикунів з голодного краю. Слова казкового персонажа Вінні – Пуха, що хтось із нас надто багато їсть, то про наші перші місяці перебування у Канаді.

У деяких українців є певні претензії до якості тутешніх продуктів. Після богослужіння в церкві я розбалакався з жартівником - співробітником компанії, яка виробляє ковбаси і сосиски. Попри надприбутки м’ясна компанія виробляє свою продукцію з не дуже якісної сировини та всього поганого та ще й намагається нагріти своїх співробітників, які працюють на мінімальних зарплатах:

-Навіть коли з голоду помиратимете, то не купуйте нашу продукцію, бо тоді вже точно можете дати дуба.

Доки зять не давав собі потонути в нескінченних з’ясуваннях відносин з усіма підряд, то організовував нам поїздки на величний один з найкрасивіших у світі Ніагарський водоспад, виїзди на чудову природу, на затишну набережну міста Берлінгтона, які ми згадуємо й досі, як найкращі моменти нашого перебування в Канаді. Тоді ми, дійсно, іноді навіть вважали наше тимчасове перебування у Канаді великою честю і щастям та дякували зятю, що облаштував нам таке комфортне життя.

Зять – високий, широкоплечий з накачаними м’язами і мужніми рисами обличчя, підсиленими густою шевелюрою і бородою з вусами та спортивною фігурою. А який у нього чудовий голос і літературна мова! Та так не говорять навіть деякі проповідники чи політики й це йому великий плюс. Та з викладачів кращого українського університету, де я навчався, мало хто так вміє говорити: експромтом, на майже будь - яку тему. Його російська літературна мова справляє враження на багатьох людей, які не вміють так пишномовно чи по - науковому говорити. Як вогонь красивий, але й такий же непередбачуваний.       Вічний підліток чи дорослий, який впав у дитинство? Зять іноді дійсно схожий на вченого – такий же розсіяний та незібраний, годинами щось шукає по хаті, але в Канаді це, швидше, від нервування. Якось причепився до мене, що я, начебто, вкрав ключі від його авто, які пізніше знайшов у салоні свого «японця». Колись після отримання диплома зять хотів стати вченим і займатися альтернативною енергетикою та навіть їздив до якоїсь зірки науки в Азію та потім зрозумів, що нафтові й газові монополії, на яких тримаються не лише найбільші гроші світу, а й цілі держави, не дадуть повною мірою розвиватися ніякій альтернативній енергетиці та й будь - якому противнику швидко голову відірвуть.

Зять - яскрава особистість серед сірої одноманітної людської маси. Не перестає дивувати, має вроджене почуття смаку і стильно одягається. В Україні знайомі нерідко просили зятя піти з ними на ринок чи до крамниці, щоб допоміг підібрати одяг. Міг бути прекрасним модельєром, дизайнером, архітектором. Любитель красиво пожити. Зять вміє під час знайомства справляти перше прекрасне враження і це гарне маскування його важкої вдачі спершу багатьох вводить в оману і викликає симпатію. Особливо оцінили його зовнішні дані агенти, які в Канаді набирають людей для знімання в масовках в телепередачах і кінофільмах. В агентів загорілися очі та пересохло в горлі, коли побачили красеня. Та він стане популярним і вони добряче на ньому зароблять! Глядачі повірять, що перед ними дійсно симпатичний і розумний герой, крутий чоловік, воїн. Зять вів з агентами перемовини щодо роботи, але заробітки виявилися дуже низькими, багато мороки, частину заробленого потрібно постійно віддавати агентам.

Зять поклоняється перед богемою, дуже пишається своїм знайомством з українцем, якого вигнали з канадського цирку Дю Солей за страх брати участь в нових атракціонах атлетів. Приятель зятя хоче бути альфонсом і жити на утриманні канадки, просить її народити дитину, щоб няньчити й не працювати, але та категорично проти, бо одна не потягне стількох. Коли у канадки почалися фінансові труднощі, то акробату довелося зніматися у масовці, а потім вона влаштувала його на роботу тренером у дитячий клуб. Якось я по обіді зустрів цього худющого бідолаху, розбалакалися і чоловік із сумом повідомив мені, що сьогодні з’їв лише яблуко.

Одна з головних проблем зятя – його велике дитяче бажання, щоб усі довкола вважали його крутим. Це прямо трагедія для багатьох чоловіків. Насправді вони в душі діти чи, навіть, дівчатка, але надивилися кінобойовиків та зображають з себе казна – що. Через напускну крутість зять ніколи в житті не шукав собі роботу і нині, коли опускається все нижче по соціальних сходинках Канади нізащо не ходитиме по підприємцях та не запитуватиме чи не візьмуть