Ден Браун - Джерело

слова Едмонда з мозку почали з’являтись інші картини: чисті небеса, вогненне пекло, ієрогліфи з єгипетської Книги мертвих, кам’яні різьблення астральних проекцій, давньогрецькі образи Елізіуму, каббалістичні описи Ґілґул нешамот[23], схеми реінкарнації в буддизмі та індуїзмі, теософічні кола Краю вічного літа неоязичників.

— Для людського мозку, — пояснив Едмонд, — будь-яка відповідь краща, ніж її відсутність. Ми почуваємося надзвичайно дискомфортно у випадку «недостатньо інформації», тож наш мозок придумує дані — пропонує нам принаймні ілюзію порядку: створює міріади філософій, міфологій і релігій, запевняючи нас, що невидимий світ має якийсь порядок і структуру.

Зображення з уявленнями зі світових релігій продовжували змінювати одне одного, а Едмонд дедалі напруженіше вів далі:

— Звідки ми? Куди ми прямуємо? Ці фундаментальні питання людського життя завжди не давали мені спокою, і я багато років мріяв знайти на них відповідь. — Едмонд ненадовго замовк, і голос його став серйознішим. — Хоч як це трагічно, але через релігійні догми багато людей думають, що вже знають відповіді на ці великі питання. А оскільки в різних релігіях відповіді неоднакові, цілі культури ворогують між собою через те, чия відповідь правильна і чия версія історії про Бога — Єдина Правдива.

На екрані вгорі загриміла стрілянина, почали вибухати снаряди — виникла шалена послідовність фотографій із релігійних війн, а потім зображення заплаканих біженців і переселенців, трупи мирних жителів…

— Від самого початку історії релігії наш вид охопила непримиренна ворожнеча: атеїсти, християни, мусульмани, юдеї, індуїсти, вірні всіх релігій — а єднає нас усіх одне. Бажання миру.

Воєнний гуркіт стих, зникли фотографії, і знову вгорі з’явилося тихе небо з мерехтінням зірок.

— Просто уявіть собі, що б сталося, якби ми раптово якимось дивом дізналися відповіді на найважливіші питання життя… якби раптово побачили один-єдиний беззаперечний доказ і зрозуміли, що нам залишається тільки відкритись — і прийняти цю відповідь, усім разом, усьому нашому виду.

На екрані виникло зображення священика, який молитовно склав руки.

— Духовні питання завжди були цариною релігії, яка заохочує сліпо вірити своєму вченню, навіть коли особливої логіки в ньому немає.

Тепер з’явилися зображення релігійних фанатиків, які заплющують очі, співають, б’ють поклони, моляться.

— Однак віра, — проголосив Едмонд, — за своєю природою вимагає покладати довіру на щось, чого не можна ні побачити, ні визначити; прийняти як дійсність щось таке, що не має емпіричних доказів. Тож можна зрозуміти, що ми врешті-решт беремо щось на віру, — адже універсальної істини немає.

Кірш ненадовго замовк.

— А проте…

Зображення на стелі заступила одна фотографія: студентка уважно й напружено дивиться в мікроскоп.

— Наука — це антитеза віри, — продовжив Кірш. — Наука за природою її є спробою знайти фізичний доказ того, що ще не відоме чи не визначене, відкидаючи забобони й помилкові погляди на користь спостережуваних фактів. Коли наука пропонує відповідь, то ця відповідь — універсальна. Люди не воюють через неї: вона їх згуртовує.

Тепер екран показував документальні кадри, зняті в лабораторіях NASA, CERN[24] тощо: науковці різних рас гуртом стрибають від радості, обіймаються, відкривши щось нове і доти незнане.

— Друзі, — тепер уже пошепки звернувся до всіх Едмонд. — Я зробив багато прогнозів протягом життя. І сьогодні оголошу ще один. — Він поволі набрав у груди повітря. — Доба релігії завершується, — промовив Кірш, — і настає ера науки!

У залі всі притихли.

— І сьогодні ми одним величезним стрибком наблизимося до неї!

Від цих слів у Ленґдона чомусь похололо всередині. Хай що відкрив Едмонд, але він, вочевидь, готувався до вирішальної сутички зі світовими релігіями.

Розділ 18

ConspiracyNet.com

ЕдмонД КІРШ: ОНОВЛЕНО

МАЙБУТНЄ БЕЗ РЕЛІГІЇ?

У прямому ефірі, за яким стежать онлайн уже безпрецедентні три мільйони глядачів, футуролог Едмонд Кірш, як видається, готується оголосити про велике наукове відкриття. Він натякає, що воно дасть відповідь на два найдавніші питання, які постають перед людством. Після захопливої відеопередмови від гарвардського професора Роберта Ленґдона Едмонд Кірш висловив різку критику на адресу релігійних вірувань, яку завершив сміливим прогнозом: «Доба релігії завершується». Поки що всесвітньовідомий атеїст поводиться дещо стриманіше й шанобливіше, ніж зазвичай. Попередні різкі антирелігійні виступи Кірша читайте тут.

Розділ 19

Просто по той бік тканини, з якої складалися стіни театру, адмірал Авіла займав зручну позицію, ховаючись за лабіринтом риштувань. Оскільки він пригнувся, то його тінь не була помітна, але його відділяли лише сантиметри від зовнішньої оболонки-стіни в передній частині глядацької зали.

Він тихо дістав із кишені вервицю.

«Усе вирішують секунди».

Адмірал, перебираючи намистини, намацав важке металеве розп’яття й подумки посміхнувся: охорона на рамках без питань пропустила цю річ.

Лезом, прихованим у нижній частині розп’яття, Луїс Авіла прорізав у тканині отвір завширшки з долоню. Обережно зазирнув — і немовби побачив інший світ: поле, оточене деревами, де на траві сидять відвідувачі й дивляться на зорі.

«Вони навіть уявити не можуть, що буде далі».

Авіла помітив двох представників Королівської гвардії на протилежному краї поля, біля правого переднього кутка зали. Вони стояли напружені, уважні, замасковані тінями дерев. У цьому тьмяному світлі вони не помітять Авілу, доки не буде запізно.

Біля вартових стояла лише одна людина — директорка музею Амбра Відаль, яка дивилася презентацію Кірша, незатишно переступаючи з ноги на ногу.

Задоволений тим, де перебуває, Авіла стулив краї тканини і знову зосередився на розп’ятті. На відміну від більшості хрестів, його поперечина складалася з двох частин, приєднаних до центральної магнітом.

Авіла з силою відігнув одну з частин поперечини. З отвору випало щось дрібне. Так само Авіла зробив із другого боку, і хрест утратив обидва рамена: в руках у адмірала тепер був просто важкий металевий прямокутник на ланцюгу.

Авіла знову поклав усе це в кишеню для надійності. «Скоро знадобиться». Тепер адмірал зосередився на двох маленьких предметах, прихованих у раменах хреста.

Дві кулі близької дії.

Авіла сунув руку під середину пояса — там був іще один предмет, який він проніс під кітелем.

Уже минуло кілька років, відколи американський хлопчик на ім’я Коді Вілсон спроектував Liberator — першу полімерну зброю, яку можна повністю роздрукувати на 3D-принтері, — і відтоді ця технологія неабияк удосконалилася. Нова вогнепальна зброя з кераміки й полімерів не настільки потужна, діє з близької відстані, але все це переважається тим фактом, що вона невидима для металошукачів.

«Головне — підійти ближче».

Якщо все піде за планом, то це місце буде ідеальне.

Регент якимсь чином отримав докладні інсайдерські відомості щодо того, як розгортатимуться події вечора… і чітко пояснив, як саме Авіла