Елена Радькова - Меч дракона Олдера. Дракон і Птаха, Елена Радькова

Промовивши останні слова Чорний Дракон зник. Вода навкруги стала світлішою і спокійнішою.

Утром Нейлі постукав до покоїв які зайняв Менсок. Охоронці впустили його до кімнати. Герцог уже був вбраний, він стояв спиною до Нейлі.

- Я слухаю тебе, Нейлі - яким то незнайомим голосом промовив Менсок.

- Ваша Ясність, я хотів би поговорити з вами про Шилу. Через три дні закінчується Чорна луна, в останній день Чорної луни ви повинні привести її до моря.  Про це повідомив мені Чорний Дракон.

- Чорний Дракон?! - розсміявся Менсок- Чорний Дракон?! Чорний Дракон - це я!  

Він повернувся і Нейлі жахнувся. Очі Менсока були металево-золотого кольору, від нього повіяло таким жахом, що навіть чорнокнижник злякався.

- Чорний Дракон тепер я! Шилу приведуть до мене в останній день чорної луни і сама доля вирішить, що мені з нею робити.

Керіа почувалася в безпеці на кораблі Елмарта, але як тільки вона прокинулася,  думки про Вігдіріс не залишали її. Вона вийшла зі своєї просторої та світлої каюти. На мостику одразу побачила Вонга і Смарагдового герцога. Вона кинулась до Вонга.

- Вонг, я так рада, що ви повернулися. Дуже дякую вам за допомогу. Як ви дізналися?  - радісно затараторила Керіа - Але ж Елмарт, Вонг, ми не залишимо Шилу в біді?

- Не Шилу, моя володарко, а Вігдіріс. Це її ім’я, справжнє ім’я. Воно означає “Вогняна душа”. Чарівники співочого туману не втрачають зв’язок із душами людей, яких кохають навіть після їх смерті. Моя Лакміліс, вперше за ці роки, після її смерті послала меня видіння.  Вона виховувала дівчинку, це справжня Хранителька меча Олдера,  щоб я її впізнав вона віддала їй браслет, браслет її справжньої матері. Я бачив його раніше у Шили, та не надавав йому значення, бо не знав, що то за річ. Лакміліс добре приховувала таємницю  народження Шили й добре приховувала  ім’я,  дане їй від народження. Та мабуть, прийшов час про все дізнатися. Вона ще не має повної чарівної сили, але це все попереду. І звичайно я не покину її.

- Я теж не покину її - твердо відповів Елмарт.

- Те, що ти розповів нам, Вонг, ставить мене перед вибором. Спасти Хранительку? Вігдіріс тепер небезпечна для Кабору, для мене, для влади Кабору. Чарівнику, ти забув пророцтво? Ти забув, що Хранителька - це фактично володарка світу? Ні , Шила була мені близькою, була дорогою для мене людиною, але Вігдіріс - це для мене небезпека. Я втрачу все. Я королева Кабору і тільки я.

Керіа Віналі на останніх словах покинула палубу і пішла до своїх покоїв.

Елмарт підняв очі на батька.

- Що робити? Королева проти. Ми не можемо ослухатись її наказу.

- Що ж, це людська жадібність. Вона все життя чула, що вона королева, а тут виходить, що хтось сильніший за неї. Я не зв’язаний присяганням з нею. Я можу повернутися до Кабору, щоб визволити Вігдіріс.

- Я теж. Батьку, Вігдіріс мені, як сестра.

- Ні ти повинен відвести Віналі, як і домовлялись, до Смарагдових островів. Бо ти порушиш присягання. Ти її підданий. Ти її кузен.

- Гаразд, я відвезу її та повернусь. Батьку, ти можеш узяти шлюпку і людей.

- Ні. Попливу сам, я чарівник і мені буде зручніше пробратися до Кабору самому. - закінчив розмову Вонг і направився до шлюпок.

Полудневе сонце висіло над морем наче гарячий шар. Дув помірний вітерець і шлюпка з Вонгом все далі й далі була від кораблів Елмарта. Чарівник навіть не попрощався із Керіа, він знав, що почує від неї. Керіа виявилась доволі властолюбною людиною, вона і думки не могла припустити, що Хранителька не вона. Після того, як вона бачила видіння, в якому Полум’я намагалося розповісти їй про це, вона гнала від себе помисли, що видіння може бути правдою.

Вона сиділа в м’якому кріслі, яке стояло в просторій, світлій каюті. Нахмурене чоло видавало поганий настрій. Та він був не просто поганий, володарка Кабору була розлючена.

- Ліно! - гукала Керіа.

Радник зайшов до каюти.

 - Я повинна повернутися до Кабору. Я його королева, я і тільки я повинна володіти силою Олдера.

- Ваша величність! Заспокойтесь. Вам не можна повертатися до замку. Вам же все розповів Вонг.

- Ні подумати тільки, це дівчисько, ця служниця...! Вона Хранителька, вона Володарка меча Олдера, а це означає, що вона фактично буде володаркою світу! Вона, а не я! Я знищу її перш ніж вона зрозуміє хто вона, перш ніж вона зрозуміє силу меча! Я не дам їй стати Хранителької!

- Вона народилася Хранителькою, ви нічого не вдієте. Побережіть себе, моя королева. Вігдіріс і не думає відбирати вашу владу і вашу корону.

- Не сміши мене, Ліно! Не мели дурниць! Вона просто стане вищою за мою корону! - закричала Виналі. - Я не допущу цього! Збирайся і збери людей.

Ні розмови з Елмартом, ніщо не змогло зупинити Керіа.  Єдине що міг зробити Смарагдовий герцог, це розвернути ескадру до Кабору. І це було не за ради Керіа, а нарешті Елмарт отримав змогу допомогти Вігдіріс.