Олександр Гребьонкін - Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін

У 50-60 роки поступово  зростає торгівельна мережа.  В магазинах з’явилися різноманітні товари й навіть предмети розкоші: гарні люстри, килими, магнітофони, телевізори, пральні машини, автомобілі тощо.

Оцінюючи економічну і соціальну політику Микити Хрущова і його уряду ми відзначаємо багато позитивних зрушень. Але поряд з ними було немало й пустопорожніх пропагандистських обіцянок, непродуманих,  непослідовних кроків, волюнтаристських рішень (волюнтаризм - це коли воля людини грає вирішальну роль і переважає над розумом). Хрущов, критикуючи культ особи Сталіна, сам не помітив, як захворів «хворобою культу особи», втручався у всі сфери життя, інколи демонструючи некомпетентність, втрачаючи такт і врівноваженість.

 Усе це стане приводом до відставки М. Хрущова.

6. Усунення М. Хрущова з влади

Критичний стан

Фатальними для уряду Микити Хрущова виявилися 1962-1963 роки. Почалися деякі диспропорції в економіці. Потрібно було переходити на режим економії. Робітникам окремих спеціальностей урізали зарплату.

 У 1962 році відбувся страйк робітників в Новочеркаську, який було жорстоко придушено військами. Це було вперше за довгий час існування радянської влади.

В цей же рік в Донецьку та Жданові (нині Маріуполь) відбулися значні робітничі страйки й маніфестації, спричинені різким підвищенням цін на м’ясо і молоко.

У 1963 році, з-за посухи і неврожаю на цілині, в країні почалися серйозні перебої з хлібобулочними та м’ясомолочними виробами. Відбулися виступи робітників в Одесі і Кривому Розі. Уряд був змушений в Кривому розі ввести воєнний стан.

М. Хрущов у цій складній обстановці інколи поводив себе неадекватно, грубо.

Ще у 1961 році М. Хрущов несподівано для всіх замінив М. Кальченка на посаді Голови Ради Міністрів УРСР представником молодшого покоління партійної номенклатури В. Щербицьким. Новим першим секретарем ЦК КПУ в липні 1963 року став П. Шелест. Він був людиною, яка загалом підтримувала хрущовські перетворення, але одночасно Шелест засуджував самовпевненість генерального секретаря, невміння прислухатися до чужих думок, схильність до різких кроків, які нерідко ламали людські долі. Шокував Хрущов також і світове співтовариство своїми скандалами в ООН.

Кінець епохи Хрущова

Серед партійних діячів СРСР визріла ідея заміни 1 секретаря ЦК КПРС.  За це активно виступали М. Суслов, О. Косигін, В. Семичастний.  З підтримкою цього рішення виступили й українські політики М. Підгорний, П. Шелест.

У жовтні 1964 року, на Пленумі ЦК КПРС, політика М. С. Хрущова була піддана гострій критиці за волюнтаризм та провали в політиці. М. Хрущов був змушений піти на пенсію.

1 секретарем ЦК КПРС було обрано Леоніда Ілліча Брежнєва, вихідця з України, з когорти дніпропетровських партійних працівників.

Увага, терміни!

Десталінізація — це подолання культу особи Й. Сталіна і створеної ним політичної системи в СРСР.                               

«Відлига» — неофіційна публіцистична назва періоду в історії СРСР 1953-1964 років. Вислів «відлига» походить від однойменної повісті Іллі Еренбурга. Характеризується скасуванням масових репресій, тотального контролю в суспільстві і проведенням суспільно­політичних, економічних реформ.

Лібералізація —пом’якшення державного контролю над різними сферами суспільного життя: політикою, економікою, свободою слова, ЗМІ тощо.

Волюнтаризм — соціально­політична діяльність, яка нехтує об’єктивними законами історичного розвитку, керується суб’єктивними (власними) бажаннями і волею окремої людини та її довільними рішеннями.