Джеймс С. А. Корі - Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі

великий дробовик. Через кілька хвилин у відсік забіг Пракс, досі

силкуючись залізти в позичену форму. Він нагадував хлопчика, який поцупив батькові черевики. Поки Еймос допомагав йому

застібнутися, Алекс передав у шлюз:

— Спускаюся. Тримайтеся міцно.

Боббі увімкнула магніти на черевиках на повну і причепилася

до палуби, коли корабель засовався під ногами. Еймос і Пракс

зайняли сидіння, що вилізли зі стіни, і пристібнулися.

— Обговорімо план іще раз, — сказала Боббі, викликавши їхні

аерознімки об’єкта, під’єдналася до «Росі» й вивела знімки на

настінний монітор. — Входимо через цей шлюз. Якщо він

зачинений, Еймос зносить його вибухівкою й відчиняє

зовнішній люк. Всередину треба потрапити швидко. Ваша броня

недовго захищатиме від жорстокого радіаційного поясу, в якому

обертається Іо. Праксе, на тобі радіотракт, який змонтувала

Наомі, тож, коли зайдемо, починай шукати мережевий вузол, до

котрого можна під’єднатися. Ми нічого не знаємо про

планування бази, тому що швидше Наомі зможе приступити до

зламу їхньої системи, то швидше ми знайдемо цих дітей.

— Мені подобається запасний план, — сказав Еймос.

— Запасний? — запитав Пракс.

— Ну, коли я хапаю першого зустрічного і б’ю, поки він не

скаже, де діти.

Пракс закивав.

— Мені теж подобається.

Боббі не зважала на браваду. Кожен по-своєму боровся зі

збудженням перед боєм. Боббі була одержима складанням

списків. Але понти і погрози теж підходять.

— Щойно дізнаємося місце, біжіть хутко до дітей, а я

попіклуюся про вільну дорогу назад.

— Звучить непогано, — сказав Еймос.

— Тільки не розслабляйтеся, — попередила Боббі. — Іо — це

одне з найгірших місць у Сонячній системі. Тектонічно

нестабільне й до біса радіоактивне. Зрозуміло, чому вони

заховалися тут, але не треба недооцінювати загрози від самого

перебування на цьому сраному супутникові.

— Дві хвилини, — повідомив Алекс по радіо.

Боббі глибоко вдихнула.

— І це не найгірше. Ці засранці запустили в Марс кількасот

гібридів

людини

з

протомолекулою.

Можемо

тільки

сподіватися, що вони висрали все, що в них було, але щось мені

підказує, що не все. Цілком можливо, що всередині ми

натрапимо на одне з цих чудовиськ.

Вона не додала: «Я бачила це уві сні». Їй здалося, що то

матиме зворотний ефект.

— Якщо побачимо їх, я з’ясую сама. Еймосе, через тебе ледь не

загинув твій капітан, коли ти відстрілювався у трюмі. Якщо

втнеш таку ж фігню зі мною, я відірву тобі руку. Не наривайся.

— Гаразд, шефине, — відповів Еймос. — Не психуй. Я зрозумів.

— Одна хвилина, — сказав Алекс.

— Периметр контролюють марсіянські піхотинці, але їм дали

добро пропустити нас. Якщо хтось прослизне повз нас, не треба

ловити. Космопіхи приймуть їх, перш ніж ті встигнуть утекти.

— Тридцять секунд.

— Приготуйтеся, — сказала Боббі й витягла на шолом екран зі

статусом костюма. Все було зеленим, зокрема й лічильник

набоїв, що показував дві тисячі запалювальних.

Повітря висмоктало зі шлюзу з довгим, стихаючим шипінням, і залишився тільки слабкий димок атмосфери тієї самої густини, що легка сірчана імла на Іо. Корабель ще не приземлився, а Еймос уже зістрибнув із сидіння, став навшпиньки, притиснувши свій шолом до її, і крикнув:

— Піхотинко, покажи їм, де пекло!

Зовнішній люк шлюзу розчахнувся, і костюм Боббі

продзенькав про радіаційний стан. Він також люб’язно

поінформував її, що атмосфера зовні непридатна для життя.

Вона штовхнула Еймоса до відчиненого люка, а за ним —

Пракса.

— Уперед, пішли!

Еймос помчав по землі дивним бігом з підстрибуванням, і його

хекання долинуло до її вух через радіозв’язок. Пракс залишався

позаду нього. Схоже, він комфортніше почувався за низької

сили тяжіння, без зусиль тримаючи темп. Боббі вилізла з «Росі»

й стрибнула по довгій дузі, у верхній точці якої пролетіла десь

метрів за сім над поверхнею. Вона окинула ділянку зором

у

пошуках

цілей,

поки

костюм

допомагав

радаром

і електромагнітними сенсорами. Ні вона, ні костюм не помітили

жодної.

Боббі приземлилася поруч з Еймосом, який біг чвалом, і знову

підстрибнула, діставшись до шлюзу