Джеймс С. А. Корі - Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі

Кларісса полинула до виходу. Капітан іще більше, здавалося, посивів. Під очима в нього з’явилися набряки, які би за наявної

сили тяжіння перетворилися на сині круги.

— Капітане?

— Ти ж наче розумієшся на тому, як уся ця херня працює?

— Трошки, — припустила вона.

— Тоді мені треба, щоби ти зробила одну штуку.

Розділ сорок сьомий. Голден

Перед ним уздовж цілого 2-кілометрового корпусу

тороїдальної секції «Бегемота» простягнулася ліфтова

шахта. Коли Наомі підгребла під себе контроль над кораблем, більшість

допоміжних

систем

обвалились

або

стали

небезпечними

для

використання.

Головний

ліфт

був

заблокований якраз посередині шахти. Вгорі на зберіганні

перебував ще й вторинний ліфт, але його можна було запустити

тільки в тому разі, якщо головну кабіну фізично зняти з рейок

і перевести на зберігання. Тож замість комфортабельної 4-хвилинної поїздки подорож на місток перетворилася на вільний

політ в умовах космічного вакууму та невагомості на дистанцію

двох кілометрів, посеред якої на них чекав бар’єр у вигляді

великої сталево- керамічної коробки.

Могло бути й гірше. Судячи з відео камер спостереження, які

відшукала Наомі, Ешфорд навряд чи зараз чекав на будь-чию

появу деінде в районі містка. Він став зміцнювати свої позиції

у точці переходу на командній палубі, тільки-но дізнався про

атаку на машинний відсік. Але ліфтової шахти це поки що не

стосувалося анітрохи. Вони збиралися відбивати штурм з обох

кінців, але, вочевидь, їм навіть не спало на думку, що вони щось

пропустили.

Бугай усіх попередив, що під впливом стресу Ешфорд почне

казитися, але він далеко не тупак. На посаді капітана ОПА він

уславився взірцевим послужним списком без жодних помилок, через що Фред Джонсон і обрав його, бо вважав цю кандидатуру

безпечною. Голден не міг розраховувати, що той робитиме

помилки, які полегшуватимуть йому життя. Однак якщо Наомі

вдасться убезпечити машинний відсік, то це не матиме великого

значення. Поки вони дістануться містка, там усі перебуватимуть

у блаженному сні.

У шоломі Голдена тихенько грало радіо «Вільна повільна

зона». На фоні млявої перестрілки Анна з Монікою у форматі

інтерв’ю досі пояснювали флотилії, навіщо потрібно вимкнути

всі джерела живлення. І від цього чомусь ті божевільні речі, про

які говорила Анна, здавалися сповненими здорового глузду.

Голден мусив визнати: Моніка була права, що це спрацює. Та

й судячи зі звуків, бій був слабкий. Еймос, певно, аж нудився

там.

Вони розробили план, і все поки що йшло більш-менш так, як

вони на це сподівалися. Від цієї думки Голден щоразу сильніше

жахався.

Раптом без попередження у шахті згаснули світлодіодні вогні

на стінах. Голден ввімкнув ліхтарі скафандра, але свій шлях не

уповільнив. На переділку лягла його дивна тінь, коли Корін

позаду ввімкнула і свої лампи.

— Не впевнений, це означає, ми програємо чи виграємо, —

промовив він, бо відчував, що має щось сказати.

Ухиляючись від відповіді, Корін гмикнула:

— Я бачу ліфт.

Голден відкинувся тулубом назад, щоби освітити ліхтарями

скафандра верхню частину шахти. На відстані ста метрів від них

виднілася стіна металево-композитного днища кабіни.

— Десь там має бути оглядовий люк, через який можна залізти

всередину.

На знак згоди Корін підняла стиснутий кулак і, все ще летячи

вгору по шахті, уже заходилася порпатись у сумці, яку

притягнула з собою з машинного відсіку. З неї вона видобула

плазмовий різак.

Голден крутнувся таким чином, щоби стати на днище ліфта

ногами, і ввімкнув магнітні підошви. Потім підійшов до люка

й спробував його відчинити, та, як вони всі й підозрювали, він

виявився замкнений ізсередини. Нічого не питаючи, Корін

узялася зрізати замки плазмовою паяльною лампою.

— Бугаю, ти тут? — запитав Голден, перемкнувшись на

заздалегідь домовлену хвилю.

— Маєш клопіт?

— Та ні, просто саме зараз ріжемо вхід у ліфт, то хотів

перевірити зв’язок.

— Ну, —