Володимир Володимирович Сядро - 1000 фактів про Україну

весілля, голубів дарували коровайницям. Окрім того, у деяких місцях було розповсюджене печиво під назвою «двійнята» – символ поєднання чоловіка та жінки. Перший хліб молодих посипали сіллю для того, щоб це стало єдиною прикрістю в їхньому житті, яку вони подолають першого ж дня, а решта нехай буде солодким.

* * *

Обряд вінчання став розповсюджуватися в Україні з XVII століття і спочатку сприймався населенням негативно, оскільки суперечив традиційним весільним обрядам. Повінчані молоді нерідко жили окремо, доки не справляли традиційного весілля. Тільки поступово освячення шлюбу в церкві набуло юридичної сили і стало невід’ємною складовою шлюбу.

Вінчання

* * *

Серед українців рідко траплялися родини без дітей (в ХІХ столітті усього 7 %). Та коли в родині й була одна дитина, це не вважалося нормою. З цього приводу казали: «Один син – не син, два сини – півсина, три сини – оце тільки син».

* * *

Кум та кума вважалися в українців чи не найближчими родичами. Вони брали участь у всіх подіях в родині похресника. Адже традиція кумівства зародилася на українських землях задовго до появи християнства. Причому у різних місцевостях вибір кумів проходив по-різному. Так, на Середній Наддніпрянщині батьки обирали переважно одну пару кумів і тільки з-поміж кровних родичів, на Волині – дві-три пари, на Поділлі – до п’яти (з родичів та знайомих), на Наддністрянщині – до десяти пар. Хоча після прийняття християнства кумів стали називати хрещеними батьками, поняття «кум» і тепер лишилося таким же розповсюдженим в Україні, як і багато століть тому.

* * *

У жителів Слобожанщини існував звичай на першу річницю малюка «ворожити» на долю. Для цього дитину саджали на кожух, вивернутий вовною догори, і клали перед ним такі предмети: книгу, гроші, чарку, ложку, зерно. Якщо дитина обирала книгу, це означало, що вона буде вчитися і стане розумною та освіченою, гроші – багатою, чарку – п’яницею виросте, ложку – буде добре їсти, зерно – стане добрим хазяїном у полі. Нині цей звичай розповсюджений і в інших регіонах країни, тільки предмети для «ворожіння» стали більш сучасними.

* * *

Українці з давнини і донині надають великого значення різноманітним оберегам (амулетам, талісманам). Саме слово «оберіг», як стверджують учені, пішло від слова «Берегиня» – так називали наші пращури найголовнішу свою святиню – Велику богиню, матір усього живого, символ землі-годувальниці та продовжувачки роду. Дуже давно роль оберегів грали і звичайні глиняні глечики, які українки розвішували на тинах догори дном. За їх уявленням, ці предмети домашнього вжитку могли відганяти злих духів.

Традиційний оберіг

4. Релігія

Україна – багатоконфесійна держава. Основною релігією тут є християнство, отримане у спадок ще від Київської Русі. Тому більше 90 % населення називають себе християнами.

* * *

Віруючими вважають себе в Україні 68 % жінок та 46 % чоловіків.

* * *

Найбільша кількість віруючих сповідують православ’я (50 %), решта майже порівну ділиться на католиків та протестантів. Відповідно до цього основними церквами країни є Українська православна церква Московського патріархату (до неї належить більша частина православних віруючих), Українська православна церква Київського патріархату (створена у 1992 році), Українська автокефальна православна церква (створена у 1924 році), Українська греко-католицька церква (виникла у 1596 році), Українська римо-католицька церква латинського обряду (заснована у 1321 році) та Вірменська Апостольська (Григоріанська) община (існує з 1364 року).

Собор Св. Юра у Львові

Софія Київська

* * *

В країні діє понад 250 церков, близько 280 монастирів та більше 150 духовних навчальних закладів.

* * *

Протестантизм представлено в Україні 35 церквами, напрямками та течіями, що беруть свій початок ще з 30-40-х років XVI століття. Найбільш численними протестантськими конфесіями є лютерани, баптисти, п’ятидесятники та адвентисти.

* * *

Мусульманство (іслам) розповсюджене переважно у Криму (945 релігійних громад). Та представники цієї релігії є і в інших регіонах України, зокрема у Донецьку, де діє мечеть Ахат-Джамі та єдиний в Україні ісламський університет.

Мечеть Хан-Джамі в Євпаторії

* * *

В Україні проживає третя за величиною в Європі та п’ята у світі єврейська громада. Іудаїзм представлено тут сімома течіями, однією з яких є хасидизм. Центр цієї течії – невелике містечко Умань Черкаської області, куди щорічно у вересні здійснюються масові паломництва хасидів. Найбільші єврейські синагоги діють у Києві, Одесі, Харкові, Львові, Вінниці та Бердичеві.

* * *

Набагато меншою кількістю послідовників у країні представлено буддизм. Найбільшою мережею буддійських громад є Українська асоціація буддистів «Карма Каг ’ю», створена у 1996 році в Ужгороді.

Караїмські кенаси в Євпаторії

* * *

Ще однією течією, яка щороку привертає увагу дедалі більшої кількості молоді, є язичництво. Члени язичницьких громад старанно реконструюють стародавні свята, а також