Veronica Vidjets - Від ненависті до пристрасного кохання 1частина, Veronica Vidjets

Якщо чесно то можна сказати що я була дуже приголомшена її наглістю,диви яка заявилася до мене з такими притензіями.Але я не брала в голову її слів мене хвилює тільки моє майбутнє а не минуле, яке вже ніяк не повернеш.Тому тут я можу знайти розумне пояснення, що все що залишилося в минулому,для мене вже як в чорному списку.Я не збираюся його обговорювати.Але ж все ж таки мені було трішки жаль колишнього, але ж він сам обрав той шлях який його зламав.Я колись думала що пробачу і все пройде, забуду про нього та не згадуватиму ніколи.Після того приниження я не хотіла його навіть бачити.Він звісно ж просив щоб я закрила очі на зраду ,але ж я не с тих хто легко пробачає.Я така людина що навіть перед смертю, не постидюся щось комусь  висказати.Я скажу чесно я дуже зло пам'ятна,не те що я могу комусь мстити, але висказати все що накопичується, можу,і  досить грозно.Адже я не люблю терпіти коли мене принижують, особливо близькі люди.Мене з дитинства принижував старший брат.Я з дитинства була малою поганкою,як він казав, що я ніколи нічого не зрозумію в цьому житті, тому що я тупа я угол стола.Тому я з дитинства завдяки брату,мала дуже погану репутацію.В школі мене боялися однокласники, тікали від мене за кілометр, як побачать чи почують.Тому що боялися що настане помста.Але я ні кому ніколи поганого не робила, тай не збираюся.Я не тільки можу ображатися довго, але ще й можу забити на все, і не розмовляти з винуватим.Просто його інорую та і все.Ось за своїми думками я навіть не помітила як швидко заснула, на дивані.Десь у шостій вечора приїхав до дому Максим, та побачив що я сплю.Він підхватив мене на руки, та відніс в ліжко.Але це по його розповідях,бо я ні чого не чула я спала,як янголятко.І прокинулась лише о сьомій годині вечора.Тому я встала з ліжка, та пішла на кухню щоб попити води.Максим як я зрозуміла вийшов на вулицю, але я не стала йти до нього.Я взяла стакан в руки та налила води з кувшину.