Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Міське фентезі » Океанаріум, Олег Петренко 📚 - Українською

Олег Петренко - Океанаріум, Олег Петренко

33
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Океанаріум" автора Олег Петренко. Жанр книги: Міське фентезі.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 48
Перейти на сторінку:

Сергій усміхнувся:

- Може бути й так. А ти знаєш, якщо наша касирка Наташа спізнюється, то це до того, що сьогодні на дворі буде сильний дощ і всі підуть до нас.

Пірат посміхнувся:

- Я з тобою згоден.

Сергій:

- А щоб не затримувати відвідувачів біля входу і не примушувати чекати на прихід Наталки, я пропоную те, щоб ти зайшов у кабіну продажу квитків і продав кілька. Щоб відвідувачі не чекали на прихід касира, а я замість тебе буду на вході і перевірятиму квитки.

Пірат посміхнувся:

- Я не знаю, що тобі сказати. Краще дочекаємося Наташі. Можливо вона скоро прийде і вже сама продаватиме квитки.

Сергій подивився в очі Пірата:

- Не кажи так. Навіщо затримувати відвідувачів. Скажи мені навіщо, якщо можна самому продати квитки.

Пірат:

- Краще буде, якщо Наташа сама продаватиме квитки відвідувачам.

Сергій:

- А мені б не хотілося, щоб відвідувачі стояли на вулиці й чекали на прихід продавця квитків, який мав би вже як дві хвилини тому бути на своєму місці.

Пірат:

- Наташа скоро буде. Почекай ще кілька хвилин.

Сергій:

- Люди хочуть побачити наш морський світ.

Пірат:

- Я тебе розумію. Краще почекати.

Сергій з усмішкою відповів:

- Я не можу дивитися коли біля океанаріуму стоять відвідувачі і чекають на відкриття закладу. Не хочу бачити як люди чекають щоб до нас зайти.

Пірат:

- Вибач, Сергію, але я не може ні чого вирішувати. У нас є керівництво і воно встановлює правила закладу. Люди повинні почекати коли прийде касир і продасть їм квитки.

Сергій:

- Я з тобою згоден. Такі правила, а їх порушувати не можна.

Пірат:

- Так. Це робота, яку я давно шукав і я не хочу її втратити за порушення правил. Я ціную свою роботу.

Сергій:

- Я теж ціную свою роботу і люблю її всім серцем. Я тебе розумію. Вибач що я так швидко і не подумав почав говорити про квитки. Я просто розхвилювався, коли побачив, як відвідувачі стоять біля дверей, а Наташі немає на касі. Не хочеться щоб хтось нас чекав.

Пірат:

- Я тебе розумію але в нас своя робота, а в Наташі своя робота. Кожен повинен виконувати свою роботу, а не за когось, адже я там нічого не знаю, що мені потрібно роботи з касовим апаратом.

Сергій усміхнувся:

- Це не рибок годувати і не посміхатися при зустрічі відвідувачів і бажати їм гарного відпочинку. Це робота з грошима.

Пірат:

- Так. У кожного своя робота і кожен має її дотримуватися.

Сергій:

- Я не пам'ятаю. Я ж відповідальний тут за все поки немає керівництва і можу виконувати будь-яку роботу. Мене кілька днів тому призначили відповідальним за океанаріум у той час, коли на місці немає керівництва.

Пірат подивився на Сергія великими очима:

- Нічого собі. Я про це не знав.

Сергій:

- Я теж не знав, поки не згадав. Тож я можу робити роботу за інших робітників і повністю несу відповідальність за те, що щось буде не так. Тож нема за що хвилюватися.

Пірат:

- Це гарна новина. Я радий за тебе, Сергію, що тебе призначили керівником закладу.

Сергій:

- Не зовсім керівником. Я тут роблю за всіх усю роботу.

Пірат:

- Я тебе розумію, але це теж приємна новина. Можеш мною керувати і давати мені різні вказівки.

Сергій:

- Ні. Керувати тобою я не буду, а ось допомагати в роботі я буду з радістю.

Пірат:

- Приємно чути від тебе теплі слова.

Сергій:

- Не будемо гаяти час і почнемо робити роботу. Іди вниз і подивися, чи все прибрано в кімнатах, а потім посядеш місце біля сходів на вході й покажеш людям дорогу, а я піду в касу й продаватиму квитки новим відвідувачам.

Пірат:

- Гаразд. Я з радістю приберу сміття в кімнатах.

Сергій:

- Сміття вже прибрали. Просто пройдися по кімнатах і подивися чисто там чи ні, а то я поспішаючи сьогодні відкрити заклад, можливо, щось не зробив і залишив пляму на акваріумі. Сходи подивися.

Пірат:

- Добре.

Пірат пішов сходами дивитися кімнати, а Сергій подивився на спину Пірата і тихо про себе сказав:

- У мене такого ніколи не буває, щоб хоч одна пляма залишилася на акваріумі, а от комусь у кімнатах треба бути. Тепер мені потрібно продати квитки відвідувачам і повернути Пірата на своє місце, а мені зайняти своє. Пірат поставить біля входу, а мені потрібно бути біля рибок.

1 ... 21 22 23 ... 48
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Океанаріум, Олег Петренко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Океанаріум, Олег Петренко"