Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасний любовний роман » Ніхто тебе не врятує, Ксана Рейлі 📚 - Українською

Ксана Рейлі - Ніхто тебе не врятує, Ксана Рейлі

88
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Ніхто тебе не врятує" автора Ксана Рейлі. Жанр книги: Сучасний любовний роман.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 36
Перейти на сторінку:
Розділ 18

Анна

— Залишся, — пошепки попросила я в Дана, коли усі почали розходитися.

Нарада була не з приємних, адже батько відкрито вичитав мене перед усіма за мою легковажність щодо безпеки. Очевидно, що в період війни з Демʼяном варто було посилити охорону та підготуватися до таких нападів. Але я навіть не подумала про це чомусь. Це були майже дві години нудного обговорення та звинувачень. І зрештою усі дійшли висновку, що причетний до цього нападу саме Демʼян Каплун. Частково я погоджувалася з ними, але мене все ще турбував той факт, що мішенню могла бути я.

Я хотіла вибити усі погані тривожні думки з голови, тому як тільки вийшов останній чоловік, я зачинила двері та перекрутила замок.

Мовчки, навіть не піднявши очей угору, я пройшла повз Дана та зупинилася біля великого деревʼяного столу. Серце почало швидше битися в грудях. Я знала, що Дан може відмовити мені, але так відчайдушно бажала відчути його, що не могла піддаватися сумнівам.

— Дане, — мій голос був схожий на тихе скавчання. Я озирнулася на нього, прикусивши нижню губу. — Ти потрібен мені.

Я вчепилася пальцями за край світлої спідниці та почала повільно підтягувати її. Це було запрошення, яке Дан, я сподівалася, прийме. Його темний голодний погляд пройшовся моїми голими ногами, що через високі підбори здавалися ще стрункішими. Мені здавалося, що він бореться сам з собою, адже деякий час він просто зацікавлено спостерігав за тим, як я підтягувала спідницю, щосекунди оголюючись більше.

Він прочистив горло та почав підходити ближче, стягуючи з себе піджак. Я не стримала своєї усмішки, коли зрозуміла, що він усе ж здався своїм принципам. Дан зупинився одразу ж за моєю спиною. Я ахнула, коли він поклав свої руки на мої стегна та просунув їх під спідницю. Відкинула голову назад, впираючись потилицею на його плече. Повернувши голову вбік, мій погляд втупився у відбиток дзеркала: моє тіло притиснуте до нього, його руки під моєю спідницею, його гарячі губи, які він несвідомо облизав. Боже, я так хотіла, щоб він поцілував мене!

Його пальці торкнулися внутрішньої сторони мого стегна, а з моїх вуст вирвався тихий стогін. Я сильніше прикусила губу, коли відчула, як подушечки його пальців торкнулися особливого містечка.

— Без трусиків? — прохрипів Дан мені на вухо. 

Він легко зубами вкусив ніжну шкіру на моїй шиї, і я тихо скрикнула.

— Ця спідниця світла, — говорила я, важко дихаючи. — І мої чорні трусики були надто помітними. Тому я їх зняла.

— І ти усю нараду приховувала це від мене? — спитав він.

Я хотіла сильніших відчуттів, тому розсунула свої ноги, дозволяючи його пальцям зануритися в мої складки. З горла вирвався стогін, коли він провів вздовж моєї щілини. Мій погляд усе ще був зосереджений на дзеркалі. І бачити, як він торкається мене, — це було занадто гаряче та неповторно. Я так сильно стиснула пальцями спідницю, що аж відчула біль. Його долоні лягли на мої пальці, і він потягнув мою спідницю вверх, аж до талії.

— Нагнися, — пролунав його наказ біля мого вуха.

Мовчки, без жодних заперечень, я вперлася руками до столу та опустилася на нього верхньою частиною тіла, випнувши голий зад. Я вже була в цій позиції раніше, і Дану, мабуть, подобалося трахатися саме так. Мені теж подобалося, тому я особливо не заперечувала. Я не стримала хитрої усмішки, коли помітила, що з цього місця мені так само відкривався вигляд у дзеркалі.

— Ти ще недостатньо мокра, — видихнув він пошепки.

— Ні, — заперечила я. — Не тягни, прошу. Я хочу відчути біль, я витримаю.

Після усіх неприємних подій я справді відчувала потребу в бодай найменшому відчутті болю. Але Дан проігнорував моє прохання, бо я відчула, як його пальці почали майстерно пестити мої складочки. Він водив ними вниз, розмазуючи вологу, злегка зачіпаючи клітор. І щосекунди бажання наростало разом з пульсацією між ногами. Я застогнала, зосереджуючись на відчуттях. Двома пальцями він потер мій клітор, змушуючи ноги затремтіти. Я інстинктивно розсунула ноги ще ширше, відчуваючи, як стала ще більше мокрою. Деякий час він пестив мене пальцями, кружляючи, а тоді легко натиснув вказівним на вхід. Я прикусила губу, коли він ввів у мене один палець. Очі закотилася від задоволення. Відчуття легкого розтягування здавалося справжнім блаженством. Стогони стали гучнішими, коли Дан всунув ще один палець і тепер уже повільно розтягував мене двома. Мої губи розімкнулася, коли я спостерігала за цим процесом у дзеркалі. Дан чомусь завжди обирав позицію ззаду. Я не могла бачити його обличчя минулого разу, але через присутність дзеркала в кабінеті тепер мені це вдавалося. І цей його захоплений вираз обличчя дав мені зрозуміти, що йому теж подобається торкатися мене. Він так само отримує задоволення від цього.

Мої тихі стогони перетворилися на дивні схлипування.

— Швидше, — благала я, важко ковтаючи слину. — Будь ласка, Дане.

Я злегка підвелася, впираючись руками до столу, а тоді вигнула спину для кращих відчуттів. Мені хотілося більшого тертя, більшого наповнення, тому я почала рухати стегнами йому назустріч.

— Ти така нетерпляча, — пробурмотів Дан. — Думаю, мені варто провчити тебе.

Я розчаровано застогнала, коли він вийняв з мене пальці, але все розчарування змінилося на здивування, коли я відчула удар його долоні на своїй лівій сідниці.

— О боже, — на видиху скрикнула я.

У мене в голові запаморочилося, а чутливість підвищилася в декілька разів. Я опустила голову вниз та заплющила очі, впираючись руками до столу. Дан тим часом лагідно масажував мою сідницю, що просто-таки горіла від удару. Я не могла повірити, що він справді ляснув мене по голій дупі, але як же це, чорт забирай, мені сподобалося!

Я прикусила губу, ховаючи свою задоволену усмішку.

— Можеш продовжувати, — сказала я впевнено.

— Ти вирішила віддавати накази? — Дан злегка потягнув мене за волосся, змушуючи підняти голову вверх та вигнути спину. — Розучилася благати, Анно?

Я ледве стрималася, щоб не усміхнутися ще ширше. Гаразд, така гра мені теж подобається…

— Змусь мене благати, Дане.

Я не встигла зреагувати, як знову опинилася лежачи на столі. І коли побачила у дзеркалі, що він присів, впираючись руками до столу, я вже знала, що буде далі. Його біцепси напружилися, а погляд опустився на мою гарячу плоть. Я ахнула, коли відчула його рот у себе між ногами. Хотілося заплющити очі та віддатися відчуттям, але я змусила себе дивитися, зосереджуючи увагу на тому, як Дан пестив мене та облизував своїм язиком. Він, мабуть, навіть не усвідомлював, що я спостерігаю за цим процесом, за ним. Я не знала, чи Дан коли-небудь дозволить мені побачити це ще раз, тому насолоджувалася цією миттю близькості.

Мої стогони ставали гучнішими, і я відчувала наближення оргазму. Не було більше сил терпіти, тож зрештою я здалася та почала відчайдушно благати. Я задихалася, схлипувала, стогнала, ковтала слова разом зі слиною, але безупинно благала Дана дозволити мені кінчити. І коли його гарячий язик закружляв на моєму маленькому клубочку нервів, я закричала від сили оргазму, розсипаючись на малесенькі частинки. Я заплющила очі, зосереджуючись на своїх відчуттях. Мої ноги тремтіли, коліна тряслися, серце пропускало удари, а дихання збилося.

Я чула, як дзенькала пряжка його ременя, як розсунулася ширінка, як штани впали вниз. Коли він поклав свої руки на мої стегна, я розплющила очі. Мій погляд зупинився на його твердому члені. Він легенько потерся головкою до мого входу, а тоді почав повільно входити. Я тихо видихнула, насолоджуючись відчуттям розтягнення та наповнення. Це було занадто добре, хоча я думала, що вдруге йому не вдасться вразити мене.

Я підняла очі в дзеркалі на обличчя Дана. Він міцно стискав щелепи, наче стримувався. Його щоки почервоніли, а погляд був зосереджений на тому місці, де зливалися наші тіла. Ідеально…

Він повільно вийшов з мене, а тоді врізався різкіше на всю довжину. Я голосно та задоволено застогнала, відчуваючи, що він сильніше стиснув мої стегна. І в цей момент, здається, контроль було втрачено, адже Дан почав вбиватися у мене різкими та грубими поштовхами. Моє тіло ковзало по столі, пальці до болю стискали дошку, а я відчувала, що от-от знову кінчу. Я могла це зробити від одного вигляду Дана, адже той погляд, яким він дивився в мою спину, мені ніколи не доводилося бачити раніше. З його напруженого виразу обличчя я розуміла, що він теж уже на межі. Його пальці з легкістю відшукали мій клітор. Він потер його подушечками, а я відкрила рота в мовчазному крику від сили оргазму, що пронизав моє тіло. Дан заричав, вийшов з мене та кінчив слідом за мною. О боже… Його вираз обличчя в цей момент — це найкраще, що я коли-небудь бачила у своєму житті. На моєму лиці розплилася усмішка, коли я глянула на своє відображення в дзеркалі. Мабуть, це вперше в житті я бачила себе такою задоволеною. І в цей момент я заплющила очі, дозволяючи собі віддихатися…

— Як ти? — голос Дана повернув мене до тями.

Я змусила підняти своє втомлене тіло зі столу та глянула на чоловіка, що стояв, спершись до стіни навпроти мене. Помітила, що він уже встиг натягнути штани.

— Добре, — відповіла я, не приховуючи своєї задоволеної усмішки. — Я… Ем, дуже добре.

Мої щоки чомусь сильно почервоніли. Стало надто гаряче, і мені здалося, що я ще більше спітніла. Я випрямилася, ігноруючи те, що мої ноги досі тремтіли. Під пильний погляд Дана я почала знімати туфлі, а тоді розстібнула блискавку на спідниці, дозволяючи їй впасти біля моїх ніг. Після цього я зняла з себе жакет, залишаючись повністю голою.

— Випʼєш зі мною? — спитала я, коли підійшла до невеликої шафи та витягнула звідти пляшку коньяку.

— Не пʼю на роботі, – буркнув за моєю спиною Дан.

Я зітхнула та закотила очі. На всяк випадок схопила дві склянки. Я повільно підійшла до столу, на якому ми ще декілька хвилин тому займалися сексом. На секунду в голові сплили кадри з дзеркала, але я швидко похитала головою, щоб позбутися їх. Швидко відкоркувала пляшку та розлила алкоголь по склянках.

— Ти збираєшся тепер завжди розгулювати переді мною голою чи мені вийти? — дещо напружено спитав Дан.

Я глянула на нього у той момент, коли він схрестив руки на грудях.

— Тебе це бентежить, Дане? – я зацікавлено схилила голову вбік. — Ми щойно займалися сексом просто на цьому столі, і ти вже бачив мене голою. Чого важко сказати про тебе. Ти коли-небудь плануєш роздягнутися для мене?

— Для тебе? — перепитав він.

Дан опустив руки, відкинувся від стіни та повільно попрямував у мій бік. Я сховала усмішку за склянкою, роблячи ковток алкоголю. Чоловік зупинився навпроти мене, і я відхилила голову назад, щоб глянути на нього.

— Ти хочеш, щоб я роздягнувся?

— Можливо, — нахабно відповіла я та облизала свої губи.

Його погляд прослідкував за моїм язиком. Я підняла ліву руку та трохи невпевнено вперлася нею до його грудей.

— Якщо ти продовжиш такими темпами, то нам доведеться знову використати цей стіл, – попередив він.

— Ми його зламаємо, — засміялася я.

Помітила, що кутики губ Дана злегка здригнулися, наче він так само хотів усміхнутися.

— Уже пізно, Анно. Тобі краще вдягнутися, щоб я відвіз тебе додому.

— Я не збираюся додому. Хочу залишитися цієї ночі тут.

– Не думаю, що це хороша ідея. Тут може бути небезпечно.

Я видихнула та відійшла назад. Залізла на невеликий шкіряний диванчик та знову надпила коньяку зі склянки.

— А хіба десь є місце, де мені буде безпечно? — спитала я. — Гадаю, після нападу саме тут варто залишитися.

Я лягла на спину, поклавши голову на підлокітник. Моя шкіра вкрилася сирітками від контакту з холодним матеріалом.

— Залишся зі мною, — пошепки попросила я.

– Це наказ? — поцікавився Дан.

Я перевернулася на бік обличчям до нього. В правій руці я досі тримала склянку з коньяком, а ліву — підклала собі під щоку.

— Це моє особисте прохання, — відповіла я, зустрічаючись поглядом з його темними очима. — Але, звісно, ти можеш піти. Твій робочий день уже давно закінчився.

Я прослідкувала поглядом за Даном, що відступив убік. Моє серце стиснулося, коли я помітила, що він схопив у руки свій піджак. Отже, хоче піти… До болю прикусила губу зі середини, намагаючись не показувати свого засмучення. Коли Дан озирнувся на мене, я швидко опустила погляд вниз, ковтаючи слину. Мабуть, у мене на обличчі було написане одне велике розчарування.

Але раптом я почула, що його кроки наблизилися до мене. Дан схилився наді мною, і щось тепле впало на моє тіло. Мої очі розширилися від здивування, коли я помітила на собі його сірий піджак, що прикривав мій тулуб і верхню частину стегон.

— Не мерзни, — сказав він тихо, а тоді потягнувся до склянки в моїй руці. — Я заберу.

— Ти… Ти вирішив залишитися тут зі мною? – спитала я, сильніше кутаючись у його теплий піджак.

— Не можу не виконати твого прохання. І мені, чесно кажучи, буде спокійніше, якщо я знатиму, що ти в порядку.

Його відповідь змусила мене зашарітися. Щоки чомусь почервоніли ще дужче, а на обличчі розцвіла дивна усмішка.

— Що? – засміявся Дан і присів біля мене, зазираючи мені в очі. — Що з тобою, Анно?

Я захихикала, ховаючи усмішку за коміром його піджака. Він з таким дивним теплом і ніжністю дивився на мене, що я не стрималася і прикрила своє червоне обличчя однією рукою.

— Ти змушуєш мене соромитися, — зізналася я.

— Не знав, що ти узагалі вмієш соромитись, — Дан схопив мою руку та забрав її від мого обличчя. — Але мушу визнати, що це виглядає дуже мило. Роби це частіше.

— А ти частіше усміхайся. Тобі личить.

Я прикусила нижню губу, коли наші пальці переплелися. Це відчувалося надто приємно, і вир емоцій бурлив у моєму животі, підіймаючись до грудей та серця.

— Ти втомлена, — зауважив Дан. — Тобі треба поспати.

— А ти? — спитала я з соромʼязливою усмішкою. — Якщо хочеш, то… Я могла б посунутися. Тут вистачить місця для нас обох.

Я з очікуванням дивилася на Дана. У моїх очах відверто читалася надія, а у його — вагання. Зрештою він усміхнувся мені та сказав:

— Краще я сидітиму в кріслі. Добраніч, Анно…

Він підвівся та відпустив мою руку. Я поглядом провела його спину, коли він відійшов і опустився на крісло в іншому кінці кімнати.

— Добраніч, — прошепотіла я та заплющила очі.

Розчарування — саме це я відчула тоді, коли вранці прокинулася одна у своєму кабінеті. Від Дана не залишилося й сліду, окрім піджака, яким я досі вкривалася. А ще крісло перемістилося просто навпроти мене, наче він дивився, як я спала. Але його тут не було, хоча він обіцяв залишитися на всю ніч.

Я сильніше закуталася в його піджак, тихо відчинила двері та висунула голову в щілину. Помітила, що біля дверей стояв Антон – один з охоронців клубу.

— Де Дан? — спитала я хриплим після сну голосом.

— Поїхав ще вночі. Не сказав куди. Лише попросив залишитися біля вашого кабінету, щоб охороняти вас.

— Зрозуміло, — буркнула я, задумано опустивши голову вниз. — Кажеш, давно поїхав…

На чому, якщо ми приїхали сюди на моєму автомобілі. Я зачинила двері та швидко підійшла до свого столу. Відсунувши верхню шухляду, помітила, що не було ключів від моєї машини. Злість поступово наростала. Я розблокувала свій телефон. Але не для того, щоб зателефонувати йому, а щоб вистежити свій автомобіль. І, як виявилося, він усю ніч простояв біля його будинку.

Я кинула свій телефон на стіл та глибоко вдихнула, щоб заспокоїтися. Надто швидко в моїй голові склалися усі пазлики. Навіщо йому було вночі повертатися додому? Хіба що його там хтось читав. І я знала хто… Белла.

Мій погляд зупинився на дзеркалі, і я скривилася від огиди. Тепер там не було кадрів палкої пристрасті чи зародження кохання. Я дозволила йому скористатися своїм тілом, а він вирішив не відмовлятися. От і все…

Зціпивши зуби, я підійшла до дзеркала та зі всієї штовхнула його так, що воно з гуркотом повалилося на підлогу. Гострі уламки розлетілися кабінетом, а один з них зупинився просто біля моїх ніг. Я глянула на себе у відображенні. Крива тріщина спотворила моє обличчя, але я все одно побачила одиноку сльозу, що покотилася по моїй щоці…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 21 22 23 ... 36
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніхто тебе не врятує, Ксана Рейлі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ніхто тебе не врятує, Ксана Рейлі"