Джон Сіммонс Барт - Баришник дур-зіллям, Джон Сіммонс Барт

такий…

Із недбалістю, гідною майстра, він перескочив від тетраметра до пентаметра і став далі давати хлосту мешканцям своєї поетичної провінції, що зараз опинилися у його юрисдикції:

…і Глузду тут на Березі нема, Й Розмов негусто, і Манер катма…

А потім дійшла черга змалювати, знову чотиристопним віршем, поїздку через річку Патаксент у каное:

З Тополі чи з Сосни, та все ж Корито для Свині, авжеж…

Зустріч з чередою свиней С'юзен:

Відтак я впав в панічний Ляк, Зжеруть й забудуть, як-не-як…

Свою законну дружину, свинарку:

…як Бесс з Бедламу дама та: Не Сукня, а брудне Дрантя…

Своє безплідне нічне чатування у хліві:

На Гілці верхи я сидів, У Віття й Ніч сховавсь, як вмів, Зневажив Змій й Дияволів…

Видовисько засідання суду під відкритим небом:

…бувалий роздивитись люд, Який Закон увів в облуд. Що в нім стояв тамтешній Суд…

Сам судовий процес:

Зібравсь плантаторський Нарід Й їх П'яна Милість, все як слід; Окличник Тишу попросив, Й враз Речник всяк заголосив: Відповідач і Позивач — Для буйних герців привід, бач: Фальшиві фрази й маячня, Заяви грубі та Брехня…

Самого суддю Геммейкера:

…як на сміх, Один з Колег писати міг…

Свою ніч у яслах з кукурудзою:

Без Бійок тихо я ждав снів Й до Ранку мирно прохропів; Бадьорий вранці з Ліжка встав, Аж глядь — Перуку хтось украв. Панчохи, Капелюх, Взуття — Одр Індіян, й ніц маю я…

Шльондр на кухні в Молдені:

…Жінок Гурт засідав І весело у «мушку» грав; Брудні, а Сукні білі все ж, Чи ж в Англії таке знайдеш? Я сперш подумав: Відьми тут У Келії Змови плетуть. …тут одна, стурбована, Десь вчилась лаятись вона…

Свою хворобу:

Пульс гарячковий в Жилах бивсь, Я з Болю і Застуд казивсь: Так до Підсоння я звикав Й… до Грудня ждав; Від болещів я геть знеміг, Та тільки Кнік і запоміг, Якби Нічниці було лінь Й тоді забракло Ліків й Вмінь, То Землі б Батьків Син згубив…

І користання з різних навичок Совтера:

…Архимник то дворучний був, Що безліч Навичок здобув: Пігулки і Клістир давав І Заповіт й Розписку клав…

Коли він, убравшись у машкару баришника дур-зіллям, нарешті перелічив і підбив підсумки усім своїм напастям, то уявив, як тікає на кораблі, що відпливає, і розлючено закінчив:

Хай же ті заморські Канібали Цькують цих, як ці мене цькували; Нехай Купець не править Кораблів До негостинних лютих Берегів; Хай Світ покине Край цей, щоб вмирав Він з голоду, сам Долю цю обрав; Хай Дикі стануть, як Гурт Індіян, Від Торгу гнані, Щастя й Спілкувань; Віровідступний Край, у Сонце вір І у Поганство увійди, мов Звір, Щоб Помста зріла… Хай Божий Гнів накриє Край марнот, Де Муж без Честі й Жінка без Чеснот!