Вільям Шекспір - Комедія помилок, Вільям Шекспір

гра слів: «ангел» - монета і «ангел» водночас натяк на християнську легенду про врятування св. Петра з в’язниці ангелом.

20 - Отже (лат.).

21 - За давнім англійським прислів’ям, той, хто їсть з дияволом, конче мусить мати довгу ложку.

22 - Павич кричить: «Від гордощів тікайте!» - Зображення павича нерідко служило за символ марнославства.

23 - Скарги Дроміо на суворе поводження з ним Антіфола нагадують комічні нарікання рабів у комедіях Плавта. Тема побоїв характерна і для народної балаганної коміки. Це типовий зразок побутового буфонного гумору.

24 - Пінч - ім’я героя має значення: англійською мовою воно означає «щипок». Хоч у тексті Пінча й називають заклинателем, герой скоріш нагадує собою шкільного вчителя-педанта.

25 - Без брехні (фр.).

26 - Весталка кухні.- У Давньому Римі весталки - жриці богині Вести, що підтримувала в храмі священний вогонь. Вони зрікалися шлюбу й повинні були зберігати цнотливість. Тут іронічно обігрується заняття куховарки і її хтивість.

27 - Вони лили на нього цілі відра...- у давнину божевільних лікували, ллючи їм на голову холодну воду.

28 - Кіркея - у грецькій міфології чарівниця, що перетворювала подорожніх у тварин, даючи їм випити чарівного напою.

29 - Два Дроміо.- В італійській комедії del arte існували два амплуа слуг (dzianni): меткий, спритний, шахраюватий та простодушний, чесний, інколи психічно неповноцінний тип. В «Комедії помилок» цей розподіл уже намічається: Дроміо Ефеський близький до першого типу, Дроміо Сіракузький дечим нагадує другий.

30 - Менафон - на ім’я Менафон натрапляємо в трагедії К. Марло «Тамерлан» (1587-1588, опубл. 1590) та в пасторальному романі Р. Гріна «Менафон» (1589).