Вільям Шекспір - Комедія помилок, Вільям Шекспір

style="">«Комедія помилок» займає проміжне становище між «побутовою» і «романтичною» комедіями, боротьба та взаємодія яких визначає своєрідність розвитку ренесансної драматургії в Англії. Побудова п’єси, збереження єдності часу і місця дії, фарсовий елемент - нагадують «правильну» побутову комедію. Відмова від вірогідності, дещо ускладнена інтрига, співіснування комічного з ліричним та драматичним - притаманні «романтичній» комедії, що спиралась передусім на досвід народної сцени, оповідну традицію Середньовіччя та Відродження. До речі, Шекспір звертається в комедії і до пасторальних мотивів та легенд. Так, наприклад, історія батька, що втратив синів, нагадує легенду про Аполлона Тірського, з якою англійський читач мав можливість ознайомитися в книзі Дж. Гоуера «Confessio ammantis» (пізніше її було оброблено в «Періклі» Шекспіра). Не даючи синтезу цих жанрових розгалужень, «Комедія помилок», проте, свідчить, що автор намагався такий синтез створити.

На українську мову комедію вперше переклав П. Куліш на початку 80-х рр.; її було включено до першого тому його перекладів із Шекспіра, що вийшов у Львові 1882 р. До «Комедії помилок» звертається і М. Кропивницький, комедію якого «Пошилися в дурні» І. Франко розглядав як самостійне наслідування Шекспіра. В 1924 р. був зроблений скорочений переклад комедії спеціально для театральних вистав, але ця практика себе не виправдала.

 

 

 

___________

 

Вільям Шекспір

 

КОМЕДІЯ ПОМИЛОК

 

William Shakespeare, «The Comedy of Errors», pub. 1623

 

0107

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

Вільям Шекспір. Твори в шести томах. Том 2.

Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1985.

 

 

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

 

Оцифрований текст взято з інтернету.

 

© Переклала з англійської Ірина Стешенко

 

© Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004

 

© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2021

 

© Електронна бібліотека класики української та світової літератури «Відкрита книга»

 

2021

1 - Шекспір використовує в комедії імена латинські (Солін, Дроміо), грецькі (Антіфол, Егеон), італійські (Анджело, Адріана, Балтазар), англійські (Пінч, імена служниць). Ім’я Солін може бути пов’язане з іменем популярного в Англії часів Шекспіра Кайя Юлія Соліна (прибл. III ст. н. е.) - автора «Полігістора» (англ. переклад 1587). Персонаж з таким ім’ям є і в комедії сучасника Шекспіра Дж. Лілі «Кампаспа» (1584).

2 - Ефес - давньогрецьке місто в Карії, на західному узбережжі Малої Азії. 

3 - Сіракузи - давньогрецьке місто на південному сході острова Сіцілії. Засноване як колонія Корінфа.

4 - Епідамн - давньогрецьке місто на північному узбережжі Адріатичного моря (сучасний Дуррес).

5 - ..один - з Корінфа, А другий - з Епідавра.- Протиставлення тут не має сенсу. Як Корінф, так і Епідавр лежать у північно-східному напрямі від Епідамна. Зразок досить вільного використання Шекспіром географічних назв.

Корінф - давньогрецьке місто на Корінфському перешийку, що з’єднує Середню Грецію з Пелопоннесом.

Епідавр - давньогрецьке місто на східному узбережжі Греції.

6 - Фортуна - в римській міфології богиня щастя, нагоди, удачі. Переносно: доля, удача.

7 - Антіфол - по-грецькому означає: «Взаємна прихильність, приязнь». Ім’я Антіфола вже зустрічалося в пасторальному романі попередника Шекспіра Ф. Сідні «Аркадія» (1581; опубл. 1590).

8 - Дроміо - так зветься раб у кількох комедіях Теренція. Дроміо названо й слугу в п’єсі Дж. Лілі «Матінка Бомбі» (бл. 1590), яку було створено за зразком комедій Плавта.

9 - ...вже й каплун Згорів...- Фарсове обігрування теми їжі - типовий засіб народного театру, поширений ще в античній комедії. Набуває надзвичайної популярності в літературі Відродження.

10 - «Фенікс», а далі «Кентавр».- За часів Шекспіра в Англії існував звичай надавати житлам особливі назви, найчастіше за архітектурними оздобами будинків, наприклад, за зображенням на фасаді казкової птиці Фенікса, Кентавра і т. Ін. Одна з численних англійських реалій у тексті творів Шекспіра.

11 - На голові я й справді марки маю.- Комедійне використання назв монет зустрічається майже в кожному творі Шекспіра: «долар» (dollar) прирівнюється до слова «страждання» (dole), «нобль» (noble) - для означення знатності роду (nobleman) тощо. В цьому випадку - гра слова «marks»: «марки» (монети) та «шрами».

12 - Дро́міо - одвірний пана, коли хочеш знати.- Епізод нагадує сцену з «Амфітріона» Плавта, під час якої справжній Сосія поривається увійти в дім свого господаря, що його охороняє Сосія-Меркурій.

13 - Сирена - у грецькій міфології напівжінка-напівптиця, що своїм чарівним співом зваблює мореплавців.

14 - Епізод має пародійне значення. Сцена зустрічі Антіфола Сіракузького та Люціани комізується розповіддю Дроміо про те, що до нього запалала жагою куховарка Люція. Романтична закоханість дублюється наївно-природним почуттям.

15 - Комічну географію Дроміо побудовано на низці злободенних натяків та політичних алюзій.

16 - Тартар - за грецькою міфологією, надра землі, безодня, де страждають переможені титани. Нерідко ототожнюється з пеклом.

17 - тобто стражник, одягнений у шкіряну куртку. Одяг стража порядку порівнюється також з убранням Адама, який, за біблійною легендою, після гріхопадіння одягається в звірячі шкури.

18 - Лапландія - територія на півночі Швеції, Норвегії, Фінляндії та Кольського півострова. У давнину мала славу країни чаклунів.

19 - Ось ангели, що мають вас урятувати...-