Автор невідомий - Релігія - Акафістник УПЦКП в 3х томах

Господи мій, Господи, радосте моя, даруй мені, щоб я радувався в милості Твоїй.

Кондак 13

О Премилосердний і Преблагий Господи Боже мій, Заступнику покривджених і безнадійних надіє, поглянь оком благосердя Твого на страждання і скорботу мою і спаси мене ради милості Твоєї, що співаю Тобі: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Ікос 1

Ангелів Творче і Господи сил, Ти заради спасіння упалої людини не погордував Дівочою утробою, а пізніше обплювання, знущання і ганебну смерть перетерпів, Слове Божий, бо благий Ти і Чоловіколюбець. Про це думаючи, насмілююся приступити до Тебе і зі сльозами молитися:

Господи мій, Господи, Милосердний Спасителю мій, спаси мене загиблого.

Господи мій, Господи, Ти прийшов не праведних спасти, а грішних, позбав мене від цієї напасті.

Господи мій, Господи, Ти недуги наші прийняв і немочі поніс, зціли хвороби серця мого.

Господи мій, Господи, Ти Хрестом Своїм мир світові дарував, пошли мир Твій немічній душі моїй.

Господи мій, Господи, Ти смертю Своєю смерть подолав, подолай підступи лукавого проти мене.

Господи мій, Господи, радосте моя, даруй мені, щоб я радувався в милості Твоїй.

Кондак 1

Непереможний Воєводо і Господи, радість і веселість рабів Твоїх; там, де Ти, там відсутня всяка печаль, де немає Тебе, там усяка радість суєтна. Поглянь на мене, грішного, що гину в біді цій, і явленням спасіння Твого відвідай мене, що взиваю:

Господи мій, Господи, радосте моя, даруй мені, щоб я радувався в милості Твоїй.

Молитва до Господа перша

Господи, спаси мене, що гину! Ось корабель мій терпить біду від хвиль житейських, і близьке потоплення моє; але Ти, як Бог Милосердний і Співстраждальний немочам нашим, владою Твоєю Всесильною втихомир стихію, що хоче занурити мене в глибину зла; і нехай буде тиша, бо море і вітри слухають Тебе. Амінь.

Молитва до Господа друга

Спаси мене, Спасе мій, з Милості Твоєї, а не за діла мої. Ти хочеш спасти мене. Ти знаєш, якими путями спасти мене. Спаси мене, як Ти хочеш, як можеш, як знаєш. Як Той, що знає долю всіх людей, спаси мене. Я на Тебе, Господа мого, надіюся, і Твоїй волі святій себе вручаю. Твори зі мною, що бажаєш: якщо хочеш, щоб я був у світлі, будь Благословенний; якщо хочеш, щоб я був у темряві, будь знову Благословенний. Якщо відкриєш мені Милосердя Твого двері, — добро це і благо; якщо закриєш для мене двері Милосердя Твого, то Благословенний Ти, Господи, що вчинив зі мною по правді. Якщо не погубиш мене з беззаконнями моїми, слава безмірному Милосердю Твоєму; якщо погубиш мене з беззаконнями моїми, слава праведному судові Твоєму; і як бажаєш, так зі мною чини. Амінь.

Акафіст подячний «Слава Богу за все»

Кондак 1

Нетлінний Царю вічності, що спасительною силою Промислу Твого тримаєш у правиці Своїй всі путі життя людського, дякуємо Тобі за всі явні і таємні благодіяння Твої, за земне життя і за небесні радощі Царства Твого майбутнього. Подавай і надалі Твої милості всім, хто співає Тобі:

Слава Тобі, Боже, повіки!

Ікос 1

Слабким і немічним дитям народився я у світ, але ангел Твій розпростер свої світлі крила, охороняючи колиску мою. З тих пір любов Твоя сяє на всіх путях моїх, дивно направляючи мене до вічного Світла. Всещедрі дари Твого провидіння явлені з першого дня і донині. Тому дякую і взиваю з усіма, що пізнали Тебе:

Слава Тобі, що покликав мене до життя.

Слава Тобі, що показав мені красу вселенної.

Слава Тобі, що розкриваєш переді мною небо і землю як вічну книгу мудрості.

Слава Твоїй вічності посеред світу тимчасового.

Слава Тобі за таємні і явні милості Твої.

Слава Тобі за кожне зітхання смутку мого.

Слава Тобі за кожен крок життя, за кожну мить радості.

Слава Тобі, Боже, повіки!

Кондак 2

Господи, як добре перебувати у Тебе: благоприємний вітер, гори, що здіймаються до небес, води, немов безмежні дзеркала, що відображають золоте проміння і легкість хмар. Уся природа таємно шепочеться, вся вона повна ласки; і птахи і звірі носять печать любові Твоєї. Благословенна мати-земля з її швидкоплинною красою, що викликає тугу за вічною батьківщиною, де в нетлінній красі лунає: алілуя.

Ікос 2

Ти привів мене до життя цього, як у рай чарівний. Ми побачили небо, немов глибоку синю чашу, в блакиті якої співають птахи; ми почули умиротворений шум лісу і милозвучну музику вод; ми споживали солодкі плоди і мед запашний. Тому добре у Тебе на землі і радісно у Тебе на небесах:

Слава Тобі за свято життя.

Слава Тобі за пахощі конвалій і троянд.

Слава Тобі за приємне розмаїття ягід і плодів.

Слава Тобі за діамантове сяйво ранкової роси.

Слава Тобі за усмішку світлого пробудження.

Слава Тобі за земне життя, яке готує до життя небесного.

Слава Тобі, Боже, повіки!

Кондак З

Силою Духа Святого сповнена пахощів кожна квітка, тихе віяння духмяності, ніжність барв, краса великого в малому, хвала і слава Животворчому Богу, який розстеляє поля, немов розцвічений килим; Богу, який увінчує лани золотим колоссям і блакиттю волошок, а душі — радісним спогляданням. Тому веселіться і співайте Йому: алілуя.

Ікос З

Який Ти прекрасний у буянні весни, коли все творіння воскресає і тисячами голосів радісно взиває до Тебе: Ти джерело життя, Ти переможець смерті. При світлі місяця і співі солов'їв стоять долини і ліси у своєму білосніжному весільному вбранні. Вся земля — наречена Твоя, вона очікує свого нетлінного Жениха. Якщо Ти траву так зодягаєш, то як же нас воскресиш у майбутньому віці, як просвітяться наші тіла, як засяють наші душі!

Слава Тобі, що вивів із землі всілякі барви, смаки і пахощі.

Слава Тобі за щедрість і ласку всієї природи.

Слава Тобі за те, що Ти оточив нас тисячами Твоїх створінь.

Слава Тобі за незбагненний Твій розум, що, як у дзеркалі, відображається у всьому світі.

Слава Тобі, я благоговійно цілую сліди Твоєї невидимої стопи.

Слава Тобі, що запалив яскраве світло вічного життя.

Слава Тобі за надію безсмертної і нетлінної краси.

Слава Тобі, Боже, повіки!

Кондак 4

Як Ти утішаєш тих, хто споглядає Тебе, яке життєдайне святе Слово Твоє, м'якіша за єлей і солодша за мед розмова з Тобою. Окрилює і живить молитва до Тебе; яким трепетом наповнюється серце і яка велична і розумна стає тоді природа і все