Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фантастика » Тіні старого лісу, Юлия 📚 - Українською

Юлия - Тіні старого лісу, Юлия

21
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Тіні старого лісу" автора Юлия. Жанр книги: Фантастика.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 39
Перейти на сторінку:
Розділ I

Після перемоги над Тіньовим володарем в житті Марина зʼявилася якась невідома їй досі легкість та усвідомленість. Вона і надалі підтримувала баланс між світами; допомагала людям, які випадково опинилися на межі лісу, та духам, які потребували її порад або захисту. 

 Кожен її день був сповнений новими турботами та завданнями, але дівчина відчувала, що це і є її справжнє покликання. З кожним новим випробуванням вона ставала сильнішою, а звʼязок з лісом та природою тільки зміцнювався. 

Та в її душі була одна не закрита рана – спогади про дім, в якому вона жила з бабусею. Останнім часом її серце все частіше кликало її туди, до того теплого куточка, який залишився в минулому.

Одного вечора, коли сонце вже ховалося за обрієм, Марина вирішила повідомити духам лісу про намір знову побачити свій дім. Вона відчувала якусь незрозумілу потребу повернутися туди.

Та не всі сприйняли таке рішення дівчини позитивно. Багато хто не хотів, щоб вона залишала ліс, вбачаючи в цьому небезпеку. 

— Ти не можеш піти, Марино, – мовив старий лісовик, виступаючи з тіні дерев. – Тепер ти провідник і твій дім тут, в лісі.

— Якщо ти підеш, то зло знову може повернутися, – додав ще один дух.

Марина відчувала і розуміла їхнє занепокоєння, але її рішення було твердим. Їй потрібен був цей прощальний крок.

— Я не збираюся залишати ліс назавжди, – намагалася пояснити вона. – Але я повинна повернутися туди, де все почалося, де я вперше дізналася таємницю лісу.

Та навіть ці слова не могли повністю заспокоїти та переконати духів. Тієї миті зʼявилася стара Відьма. Вона поклала свою руку на плече Марини, мовчки підтримуючи її вибір.

— Дозвольте їй піти, – промовила Відьма впевненим голосом. – Їй потрібно пройти цей шлях. Ліс не втратить її, а навпаки -– зміцнить звʼязок між ними. Коли Марина повернеться, то стане ще сильнішою і він лише виграє від цього.

Стара Чаклунка, що стояла поруч, теж кивнула.

— Вона повинна піти, – додала вона. – Не все можна знайти лише тут, у лісі. Бабусин дім важливий для неї і його тінь досі лежить на її душі. Не стримуйте її, дайте можливість дівчині розвіяти її.

Зрештою духи, хоч і неохоче, але погодилися відпустити Марину.

— Але памʼятай, що ми чекаємо на тебе, – суворим голосом сказав старий лісовик.

— Ліс не пробачає зради, – загадковим голосом додав інший дух.

Марина подякувала всім за розуміння і почала збиратися в дорогу. Адже це була не просто подорож до колишнього життя, а символічний крок до завершення того, що залишилося відкритим.

Вже наступного ранку, ще до сходу сонця дівчина вирушила в путь. Вона відчувала на собі підтримку духів і невидиму силу, яку дарувала їй природа.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 20 21 22 ... 39
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тіні старого лісу, Юлия», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тіні старого лісу, Юлия"