Сергій Бараєв - 100 Мініатюр , Сергій Бараєв

Біля могили останнього "терпіли" стояв натовп бандюків.
Повітря здавалося б було вкрай наелектризованим.

— Все ж таки вони вимерли, — тихо промовив Сєдий, кладучи квіти на свіжу могилу.

— Це був останній, — просипів Гога.

— Кого доїти будемо? — пронизав усіх навколо колючим поглядом, молодий бандюк, на ім'я Вітя-рибак.

— А тебе і будемо, — просипів Гога, дістаючи зі сховку ствол. — Не варто було мочити "червонокнижного".

Інші бандюки радісно загиготіли.

Рибак швидко дістав декілька гранат та недоладно затиснувши їх у своїх руках, швидко висмикнув з них чеку.

Ситуація була патова.

Але вмирати та вбивати ніхто не бажав з принципу. Усім було цікаво чим закінчиться ця дилема, тому й розійшлися мирно із затятими обіцянками та надією відродити вимерле плем'я.