Джеймс С. А. Корі - На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
одночасно
і
нейтрального, й глузливого тону.
— А я так хотіла передихнути, на кілька деньків… — завела
Наомі.
— Обіцяю вам: ми візьмемо тиждень перепочинку там, на
Тайко, хай-но повернемось. Просто не хочеться мені вгробити
свою відпустку отут, — показав на довколишні відеоекрани, що
показували мертву сферу Кільцевої станції та блискотливі
ворота.
— Мокрий півник! — кинула Наомі.
— Атож.
Станція блиснула їм лазерний запит. Еймос, що сидів
найближче до клавіатури, увімкнув екран.
— Це «Росинант», — відповів.
— «Росинанте»! — обізвався чийсь знайомий голос. — Станція
Медіна звертається до тебе.
— Фреде! — видихнув Голден. — Що, є проблема?
— То що ви, хлопці, не швартуєтесь? Б’юсь об заклад: ви могли
б скористатися кількома…
— Я можу чимсь вам допомогти?
— Авжеж, можеш. Виклич мене, як пришвартуєшся. Маю
обговорити з тобою одну справу.
— Туди к дідьку! — процідив Голден по тому, як урвав зв’язок.
— У вас буває таке відчуття, ніби Всесвіт хоче вполювати вас?
— Іноді я маю таке відчуття, що Всесвіт хоче вполювати саме
тебе! — осміхнувся Еймос. — Поспостерігати це — мені просто
потішка.
— Вони знову змінили свою назву, — мовив Алекс, зумом
збільшуючи зображення станції, що звільна собі оберталася. —
Була досі «Бегемотом», а це переробилася на Медіну.
Нічогеньке назвисько.
— Чи не означає це «фортеця»? — запитала, насупившись, Наомі. — Чи не занадто войовниче?
— Та ні, — заперечив Алекс. — Ну, десь-щось воно таке.
Означало колись обмуровану частину міста. Але ніби стало воно
й соціальним осередком. Вузькі вулички, сплановані так, щоб
загарбникам був недоступ, у пізніші часи унеможливлювали рух
моторизованого транспорту чи кінних екіпажів. Тож там можна
було пересуватися лише пішки. І там збиралися вуличні
торгівці, перекупки. Отак воно перетворилося на місце, де
можна було щось продати-купити чи просто зустрітися з кимсь і
побалакати за чашкою чаю. Тож медіна — це безпечне місце, де
збираються люди. І хороша назва для цієї станції.
— Ти стільки мудрих думок упхав у цей свій виклад, — сказав
Голден.
— Це ж цікаво, — здвигнув Алекс плечима, — еволюція того кораб ля та його назв. Спершу називалося воно «Нову». Місце
притулку, чи не так? Велике місто посеред космосу. Потім стало
«Бегемотом» — найбільшим, найгрізнішим, на всю систему, бойовим кораблем. Нині це станція Медіна. Місце, де б
зібратися людям. Один і той самий корабель, троє різних імен, три різні речі.
— Один і той самий корабель, — повторив трохи спохмурнілий
Голден, скеровуючи «Росинанта» до швартовки.
— Нáзви — це щось важливе, шефе, — за хвилину мовив Еймос, граючи химерною усмішкою на своєму великому обличчі. —
Назви усе змінюють.
* * *
Інтер’єр станції Медіна являв собою картину незавершеногооблаштування. Великі частини центрального обертового
барабана були покриті завезеним ґрунтом, на якому
планувалося вирощувати урожаї, але чимало місць досі світили
первісною голизною металу й кераміки. Більшість ушкоджень, яких цей колишній колоніальний корабель зазнав під час своїх
битв, були вичищені й відремонтовані. Офіс і складські
приміщення в стінах цього величезного барабана ставали
осердям зусиль, спрямованих на дослідження тисячі нових
світів, що допіру відкрилися людству. Хай Фред Джонсон, колишній земний полковник, а нині голова шанованого крила
ОПА, і позиціонував станцію Медіна як логічний притулок для
«пташеняти» — Уряду Ліги Планетоїдів, одначе він принаймні
не висловлював цього вголос.
Голден уже стільки перебачив тут умирущих людей, що й не
сподівався розгледіти в цій станції не кладовище, а щось інше.
Та й яка, зрештою, різниця: цей чи який інший є перед тобою
уряд?
Фред улаштував свій новий офіс у тому, що колись було
задвірком будівлі колоніальної адміністрації — ще тоді, коли
станція Медіна називалася першим своїм ім’ям: «Нову». Це
використовували також як радіо «Вільна повільна зона». Наразі
все це підлатали, перефарбували та прикрасили рослинами, що
відновлюють атмо сферу, й відеоекранами Кільцевого простору
довкола корабля.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.