Йозеф Рот - Марш Радецького та інші романи

і від польського чи татарського». Його дратувало, коли на хвилі «україноманії», що виникла на Заході у 20-х роках, глибоко своєрідне українське мистецтво безсоромно профанувалося. «Не можна, — писав Рот, — спотворювати мистецтво народу, тим більше — народу в даний момент беззахисного, в якого більшовики й поляки відібрали вітчизну».

В іншому місці він висловився з цього приводу ще послідовніше: «У тій Європі, де якомога більша самостійність націй є найвищим принципом укладання мирних договорів, поділу територій та заснування держав, європейські та американські знавці географії не повинні були допустити, щоб великий, 30-мільйонний народ був розбитий на кілька національних меншин і змушений жити у складі різних держав». Тут уже не лишається жодного сумніву, що під щойно згаданою українською вітчизною Рот мав на увазі всю Україну, а не тільки галицьку її частину. «З цією вітчизною, — писав біограф Рота Давид Бронзен, — до якої вже не могло бути аніякого повернення, його пов’язували туга й заперечення, любов і ненависть, гордість і сором. Рано покинувши її, він шукав свою втрачену вітчизну на багатьох станціях своїх безперервних блукань манівцями найвіддаленіших країн Західної Європи. І він віднайшов її у своєму художньому відтворенні східного світу».

Торкаючись взаємин різних національних літератур, здебільшого говорять про контакти й обопільні впливи, про переклади й наслідування. Що ж до іномовного романіста, який віднайшов у певній країні свою літературну батьківщину (як-от Рот в Україні), вирішального значення набувають інші аспекти, оскільки цей письменник у «чужому» духовному середовищі почувається по-своєму вдома. І йдеться не так про налагоджені контакти, як про природну, внутрішню співзвучність, справді вибіркову спорідненість (хоч і не в ґетівському розумінні цього слова).

Коли Рот обрав Україну своєю літературною батьківщиною, вона була вже тісно «заселена» першорядними письменниками. Але ж для Йозефа Рота, як і для Івана Франка, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, навіть Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Володимира Винниченка, вона була спільною літературною вітчизною…

Інформація видавця

ЗМІСТ

Марш Радецького. Роман. Переклад Євгенії Горевої …5

Частина перша …6

Частина друга …132

Частина третя …238

Ціппер та його батько. Роман. Переклад Євгена Поповича …347

Гробівець капуцинів. Роман. Переклад Ігоря Андрущенка …455

Ігор Андрущенко. Йозеф Рот: відкраяна скибка загиблої імперії …584

Дмитро Затонський. Йозеф Рот …590

УДК 821.112.2(436)-31

ББК 84(4Авс=Нім)5-44

Рот, Йозеф.

Р79 МАРШ РАДЕЦЬКОГО ТА ІНШІ РОМАНИ : романи/Йозеф Рот; післям. Д. Затонського. — K.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. — 608 с.: портр. — (Доросла серія).

ISBN 978-617-585-063-3

Йозеф Рот

Твори

Joseph Roth

Radetzkymarsch

Zipper und sein Vater

Die Kapuzinergruft

З німецької переклали:

Євгенія Горева

Євген Попович

Ігор Андрущенко

Йозеф Рот

Марш Радецького

Ціппер та його батько

Гробівець капуцинів

Романи

УДК 821.112.2(436)-31

ББК 84(4Авс=Нім)5-44

Р79

«Доросла серія»

Йозеф Рот

МАРШ РАДЕЦЬКОГО ТА ІНШІ РОМАНИ

Романи

З німецької переклали

Євгенія Горева, Євген Попович, Ігор Андрущенко

Обкладинка: Ксав’є Меллері

Редактор серії: Іван Малкович

Видання українською мовою: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2014

Одноосібне право на видання цієї книжки українською мовою належить «Видавництву Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»:

Свідоцтво: серія ДК, № 759 від 2.01.2002

Адреса: 01004, Київ, вул. Басейна, 1/2

Поліграфія: ПРАТ ХКФ «Глобус». Зам. № 4-02-1004

ISBN 978-617-585-063-3

www.ababahaIamaha.com.ua

ЙОЗЕФ РОТ

(2.09.1894—27.05.1939)

Галичина (Австро-Угорщина)

Йозеф Рот (нім. Joseph Roth) — один із найвидатніших австрійських письменників XX ст. — народився і виріс у містечку Броди на Львівщині в єврейській родині. Навчався у Львівському та Віденському університетах. З 1916 р. бере участь у Першій світовій війні. Після війни робить успішну кар’єру журналіста, спочатку у Відні, а пізніше в Берліні та Парижі, працюючи для провідних німецьких газет. 1922 р. одружився з Фридерікою Райхлер. Шлюб мав трагічний характер: з 1928 р. дружина захворіла на шизофренію, а 1940 р., вже по смерті Рота, її як душевнохвору вбили нацисти. 1924 р. Рот публікує перші романи «Готель «Савой» і «Бунт». 1932 р. закінчує свій найвідоміший роман «Марш Радецького». 1933 р. покидає Німеччину, оскільки до влади прийшли нацисти і заборонили його книги. Шукаючи свого місця у Відні, Празі, Парижі, дедалі більше страждає від алкоголізму. У травні 1939 р., дізнавшись про самогубство свого друга, Йозеф Рот упав на вулиці і вмер. Та попри всі життєві знегоди, завдяки каторжній праці Й. Рот за якихось 15 років написав 16 романів, багато оповідань, репортажів, судових звітів і рецензій. А вночі його оточували веселі гульвіси. Він і сам був таким — говіркий, товариський, завжди доброзичливий і готовий прийти на допомогу. Перша світова війна та розпад Австро-Угорської імперії мали значний вплив на творчість Рота. У своєму шедеврі — романі «Марш Радецького», як і в «Гробівці капуцинів» та деяких інших творах, Рот з глибокою ностальгією простежує занепад імперії Габсбургів крізь призму життя однієї родини.

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником

С. 25: Без [утаву] => угаву виспівували над тихим містом невидимі жайворонки.

С. 78: Лейтенант Кіндерман був переконаний, що всі «цивілісти» — то істоти копійчаної ціни: у доміно, й то незугарні [витрати] => виграти.

С. 84: І за [своім] => своїм віком, і за часом служби він мав би вже бути штабним лікарем.