Михайло Васильович Лукінюк - Обережно: міфи!

розпочинати нове життя, зросла в неволі людина ще довго і з невимовним жалем згадуватиме, яким зручним і безтурботним було колишнє життя у «бочці», не бажаючи усвідомити, що то — глухий кут, безвихідь і, власне, ніяке не життя.

Тож допоки не скинемо з наших ніг цього «мерця», тобто доки не вивільнимо нашу свідомість від цих наскрізь прогнилих ідеологічних догм і стереотипів, цих небезпечних — бо на фальшивому минулому можна побудувати лише фальшиве сучасне й майбутнє — вислідів нашого колоніального минулого, доти й кульгатимемо на обидві ноги, рухаючись манівцями, обабіч битого шляху розвитку людської цивілізації та ще й з принизливим тавром вічно «молодших братів»...

Міфологізація нашого життя, фальшування нашої історії, у тому числі й так званого радянського її періоду були такими тотальними та всепроникними, що наведеними тут двома–трьома десятками міфів проблема відновлення історичної правди, зрозуміло, не вичерпується, тим більше, що продукування нових та реанімація вже, здавалося, віджилих триває. Зважаючи ж на те, що, як слушно наголосив професор Донецького фізико–технічного інституту НАН України О. Боргардт («Літературна Україна», 05.02.1998), «українська історична наука й досі тихо спить в обіймах російської тихо пливучи руслом імперських концепцій Росії...», маємо, не шкодуючи часу й зусиль, підняти ще немало історичної «цілини», розібрати немало потворних завалів, щоб на міцному підмурку правдивого минулого зводити світлу споруду майбутнього України.

А те, що вже напрацьовано, далі використовуватиметься як підмурок для подальшого нарощування бази даних у цій царині так само, як, наприклад, у сучасних антивірусних програмах постійно нарощується база вірусних архетипів: для забезпечення ефективнішої боротьби із цим підступним злом до вже відомих «масок» розкритих комп’ютерних вірусів постійно додаються все нові й нові.

Тож, відчувши потяг до відновлення історичної правди, берімося до роботи, і нехай радість нових відкриттів, відчуття кожного кроку, що бодай трішки наближає до істини, зігріває наші серця.

Бібліографія

1. Монографії, публікації, статті

Авдусин Д. Гнездовские курганы. — Смоленск, 1952.

Авдусин Д. Возникновение Смоленска. — Смоленск, 1957.

Аза Л. Національна самосвідомість: особливості розвитку // Політичний портрет України. — Бюлетень дослідно–навчального центру «Демократичні ініціативи». — 1995. — Ч. 14.

Академик Петр Толонко: «У настоящих держав не бывает фальшивой истории» // Киевские новости. — 1995. — 12.05.

Акція «Вісла»: Документи / Впорядк. і редакція Є. Місила. — Львів — Нью–Йорк, 1997 (Варшава, 1993).

Алексеева М. Гравюра петровского времени. — Ленинград, 1990.

Алексеева Т. Этногенез восточных славян по данным антропологии. — М., 1973.

Алексеенко Н., Притула В. Тактика выжженной земли // Зеркало недели. — 1995. — 23.12.

Ананьев А. Призвание Рюриковичей, или Тысячелетняя загадка России // Октябрь. — 1993. — №9.

Анисимов Е. Геополитика. Трудным оказалось расставание с имперскими взглядами // Родина. — 1989. — №12. — с. 49–54.

Анисимов И. Великая Отечественная война Советского Союза. — М., 1947. — Вып. 1. Начало Великой Отечественной войны. Разгром немецких войск под Москвой. Стенограмма лекции.

Анисимов И., Кузьмин Г. Великая Отечественная война Советского Союза 1941–1945 гг.: Краткий исторический очерк. — М., 1952.

Анисимова В., Сорока В., Сорока В. О преломлении идей Т. Г. Шевченко в современной Украине и о необходимости сосуществования двух государственных языков. — Донецьк: Донеччина, без р. в.

Анісімова Т. До історії назви «Україна» // Український вибір. — 1998. — Ч. 3–4. — с. 11, 13.

Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / За заг. ред. Олександри Сербенської. — Львів, 1994.

Анфилов В. Начало Великой Отечественной войны. — М., 1962.

Анфилов В. Незабываемый сорок первый. — Изд. 2–е, доп. — М., 1989.

Анфилов В. Провал «блицкрига». — М., 1974.

Апанович О. Правда про возз’єднання України з Росією в січні — березні 1654 року// Українська Газета. — 1994. — 20 січня — 2 лютого.

Апанович О. Українсько–російський договір 1654 р. Міфи і реальність. — К., 1994.

Апанович О. Як Ілля Рєпін писав листа турецькому султану // Українська Газета. — 1994. — 7 — 20.07.

Апанович О. Чортомлицька Запорозька Січ. — К, 1998.

Арель Д. Спокуса «націоналізації» української держави // Сучасність. — 1995.— Ч. 12. — с. 84–107.

Аркас М. Історія України–Руси. — СПб., 1908.

Багринець В. Що означає Герб України? // Українське слово. — 1996. — 08.08.

Бакунин М. Избранные сочинения. — Петербург — Москва, 1920. — T. III: Федерализм, социализм и антитеологизм.

Балей П. Обезвласнене суспільство. Марксизм: утопія в теорії і тероризм у практиці. — Лос–Анджелес, 1981.

Балей П. Без ідеологічного самодурства: Вибране. — Лос–Анджелес — Балтимор, 1992.

Бантыш–Каменский Д. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. Репринтне відтворення видання 1903 року. — К., 1993.

Бахарев М. Мы вернемся к тебе, Родина! Заметки с Конгресса соотечественников в Москве // Кримська