Костянтин Михайлович Симонов - Останнє літо

про Росію, все разом уклав у це одне поняття, як того часу робили й інші російські й неросійські люди, що воювали на всіх фронтах.

Слово «Європа», що його сказав Бойко одразу ж після слова «Росія», навіть якось вразило Захарова, прозвучало незвично. Казали «народи Європи», казали, «там, у Європі». Зовсім недавно це було ще надто далеко, щоб казати отак, як сказав зараз Бойко, — не все, що самі робимо, одразу доходить до власної свідомості! А насправді так воно й є: визволимо себе, почнемо визволяти від фашистів решту Європи. А як же ще? Якими іншими словами сказати про це?

— Чимраз частіше думаю про те, яким буде життя після війни, — мовив Захаров.

— А я поки що не думав, — сказав Бойко. — Немає коли.

— А я думаю, — повторив Захаров. — Коли ніде в цілому світі не стріляють, мабуть, незвично буде, здаватиметься, що настало вічне життя. Особливо в перші дні…

Москва — Гульріпш

1965–1970

Оглавление Костянтин Симонов ОСТАННЄ ЛІТО Роман Розділ перший Розділ другий Розділ третій Розділ четвертий Розділ п’ятий Розділ шостий Розділ сьомий Розділ восьмий Розділ дев’ятий Розділ десятий Розділ одинадцятий Розділ дванадцятий Розділ тринадцятий Розділ чотирнадцятий Розділ п'ятнадцятий Розділ шістнадцятий Розділ сімнадцятий Розділ вісімнадцятий Розділ дев’ятнадцятий Розділ двадцятий Розділ двадцять перший Розділ двадцять другий Розділ двадцять третій Розділ двадцять четвертий Розділ двадцять п’ятий Розділ двадцять шостий Розділ двадцять сьомий Розділ двадцять восьмий