Френк Херберт - Бог-Імператор Дюни

class="p1">Сестри Ченоа і Тавсуоко доставили рукописні записи наочного свідка, які сповіщають, що коли інші історики запитали інформацію про долю своїх колег, то Владика Лето відповів:

«Їх було знищено, бо вони вдалися до претензійної брехні. Не бійтесь, що мій гнів упаде на вас через ваші ненавмисні помилки. Я не маю особливої охоти створювати мучеників. Мученики схильні додавати драматизму до людських справ. Драма — одна з мішеней мого хижацтва. Тремтіть лише тоді, коли збудуєте споруди з фальшивих записів і будете ними пишатися. А тепер ідіть і не розмовляйте про це».

Докази, що містяться в цьому рукописному свідченні, дозволяють ідентифікувати його автора як Іконікре, мажордома Владики Лето з 2116 року.

Слід звернути увагу на вживання Владикою Лето слова «хижацтво». Це дуже промовиста вказівка у світлі теорії, висунутої Превелебною Матір’ю Сьяксою, що Бог-Імператор розглядає себе як хижака в природному сенсі слова.

Сестрі Ченоа було запропоновано приєднатися до Рибомовок, що супроводжували Владику Лето в одному з його нечисленних паломництв. Якоїсь миті її запросили йти поруч із Королівським Повозом і розмовляти з самим Владикою Лето. Вона так викладає цю розмову:

Владика Лето сказав: «Тут, на Королівській Дорозі, я інколи почуваюся так, наче стою на парапеті біля бійниці, захищаючись від напасників».

Сестра Ченоа відповіла: «Ніхто на вас не нападає, Владико».

Владика Лето промовив: «Ви, Бене Ґессерит, атакуєте мене з усіх боків. Навіть зараз ти намагаєшся підкупити моїх Рибомовок».

Сестра Ченоа каже, що вона, скріпивши сили, приготувалася до смерті, але Бог-Імператор лише зупинив повіз і глянув поверх неї на свій супровід. Вона каже, що всі інші зупинилися і чекали на дорозі, лишаючись нерухомими на шанобливій відстані.

Владика Лето сказав: «Є мій маленький гурток, що все мені розповідає. Не заперечуй мого звинувачення».

Сестра Ченоа промовила: «Я не заперечую».

Тоді Владика Лето глянув на неї та сказав: «Не бійся за себе. Я прагну, аби ти передала мої слова Капітулі».

Як каже Сестра Ченоа, тоді вона збагнула, що Владика Лето знає про неї все: про її місію, про спеціальний вишкіл у запам’ятовуванні сказаних слів — усе. «Він був як Превелебна Мати, — промовила вона. — Я не могла нічого від нього приховати».

Тоді Владика Лето наказав їй: «Глянь у бік мого Фестивального Міста й скажи, що ти бачиш».

Сестра Ченоа глянула в бік Фестивального Міста й сказала: «Я бачу місто вдалині. У цьому ранковому світлі воно прегарне. Праворуч ваш ліс. У ньому стільки зелених рослин, що я могла б витратити цілий день, описуючи їх. Ліворуч і всюди довкола міста — будинки та сади ваших слуг. Деякі з них видаються дуже багатими, деякі — дуже вбогими».

Владика Лето мовив: «Ми захарастили цей краєвид! Захарастили деревами. Домами, садами… У такому краєвиді не можна втішатися новими таємницями».

Сестра Ченоа, осмілена заспокоєнням Владики Лето, спитала: «Владика справді хоче таємниць?»

Владика Лето відповів: «У такому краєвиді немає зовнішньої духовної свободи. Ти цього не бачиш? Тут немає відкритого світу, часткою якого можна себе відчувати. Це все закрите — двері, засуви, замки!»

Сестра Ченоа спитала: «Невже людство не потребує більше приватності та захисту?»

Владика Лето відповів: «Повернувшись, скажи своїм Сестрам, що я знову зверну погляд назовні. Краєвиди, схожі на цей, скеровують людський дух усередину, у пошуках внутрішньої свободи. Більшість людей є недостатньо сильними, щоб знайти внутрішню свободу».

Сестра Ченоа сказала: «Я точно перекажу ваші слова, Владико».

Владика Лето промовив: «Дивись, щоб так і було. Також передай Сестрам, що саме Бене Ґессерит повинні, як ніхто інший, розуміти небезпеки розплоду, пов’язані з виведенням окресленої риси, пошуком певної генетичної мети».

Сестра Ченоа каже, що це був явний натяк на батька Владики Лето, Пола Атріда. Зауважимо, що наша розплідна програма створила Квізац Хадераха на одне покоління зарано. Ставши Муад’Дібом, вождем фрименів, Пол Атрід уникнув нашого контролю. Безсумнівно, він був чоловіком із силою Превелебної Матері та іншими силами, за які людство й досі платить високу ціну. Як сказав Владика Лето: «Ви дістали неочікуване. Ви дістали мене, несподівану дику карту. А я витворив Сіону».

Владика Лето відмовився пояснити цю згадку про дочку його мажордома Монео. Питання вивчається.

В інших справах, які стосуються Капітули, наші дослідники надали таку інформацію:

Рибомовки

Жіночі легіони Владики Лето вибрали своїх представниць, що мають стати учасницями Десятилітнього Фестивалю на Арракісі. Будуть присутні три представниці від кожного планетарного гарнізону. (Дивись доданий список вибраних.) Як зазвичай, не братимуть участі дорослі мужчини, навіть чоловіки офіцерок-Рибомовок. Упродовж цього звітного періоду список чоловіків не надто змінився. Ми додали нові імена разом із генеалогічною інформацією, якщо така була доступна. Зауважте, що лише двоє з них можуть розглядатися як потомки гхол Дункана Айдаго. Не можемо додати нічого нового до наших міркувань про використання Владикою Лето гхол у своїй розплідній програмі.

Упродовж цього періоду не увінчалась успіхом жодна наша спроба укласти союз між Рибомовками і Бене Ґессерит. Владика Лето продовжує збільшувати чисельність певних гарнізонів. Також він далі наголошує на альтернативних місіях Рибомовок, не називаючи військові. Це викликало очікуваний результат, тобто зростання місцевого захоплення, пошани та вдячності за присутність їхніх гарнізонів. (Дивись доданий список гарнізонів, чисельність яких зросла. Примітка редактора: Єдині значущі в цьому сенсі гарнізони розміщені на рідних планетах Бене Ґессерит, іксіан і тлейлаксу. Нагляд за Космічною Гільдією не збільшено.)

Духівництво

Окрім кількох природних смертей і заміщень, перелічених у додатках, не відбулося жодних істотних змін. Чоловіки-співробітники та офіцерки, делеговані для виконання ритуальних обов’язків, зостаються нечисленними, а їхні повноваження обмежені постійною вимогою консультацій з Арракісом перед ухваленням будь-яких важливих дій. Превелебна Мати Сьякса та деякі інші вважають, що релігійний характер Рибомовок поступово відходить у минуле.

Розплідна програма

Окрім нез’ясованої згадки про Сіону та нашої невдачі з її батьком, не можемо додати нічого суттєвого до постійного моніторингу розплідної програми Владики Лето. Є аргументи на користь цілковито випадкового характеру його плану, підкріплені заявою Владики Лето про генетичну мету, але не маємо певності, що він говорив відверто з Сестрою Ченоа. Закликаємо звернути увагу на численні випадки, коли він брехав або ж драматично й без попередження змінював свої дії.

Владика Лето далі забороняє нам брати участь у його розплідній програмі. Спостерігачки з гарнізонів Рибомовок залишаються незламними щодо «прополювання» наших народжень, якому вони опираються. Лише завдяки найсуворішому контролю ми спромоглися в цьому звітному періоді втримати рівень Превелебних Матерів. Відповідей на наші протести немає. На пряме питання Сестри Ченоа Владика Лето сказав:

— Будьте вдячні