Григорій Іванович Лешченко - Ухилянт у Канаді, Григорій Іванович Лешченко

канадських кампаніях та вчити місцевих бізнесменів, як вести справи. Люди, які приїхали після зятя до Канади вже отримали посвідку на постійне проживання й подали документи, щоб стати громадянами цієї країни. Дехто й паспорт отримав. Розуміє, що без потрібних паперів в чужій країні ви ніщо. Українці гав не ловлять, зять швидше виняток з правила.

Коли я в Канаді стою в чергах, де безплатно дають їжу чи одяг, то попереду часто бачу земляків. У перші дні нашого перебування в Канаді знайомі підприємливі та передбачливі українці радили нам найняти юриста і за кілька тисяч доларів негайно подавати документи на отримання посвідчення на постійне проживання в цій країні на випадок, коли виникнуть якісь проблеми з продовженням строків дії програми CUAET. Коли матимемо папірець з дозволом на постійне проживання, то зможемо знаходитися в Канаді скільки завгодно. Офіційно працювати, користуватися державними й іншими сервісами, сісти на всі можливі соціальні виплати, а, головне, безплатно отримувати медичні послуги. Якщо дія CUAET припиниться, то на наступний день українці стануть нелегалами без ніяких прав у Канаді. Тоді розпочалися конфлікти зятя з роботодавцями. Нам весь час розповідав про те, як важко йому працювати. Ставало все більш зрозуміло, що, певне, у зятя нічого не вийде в Канаді й нам не варто витрачати гроші на отримання потрібних документів.       Канадський уряд пригальмував роздачу посвідок на постійне проживання українцям, що приїхали по CUAET і за 3 роки було видано лише чи то 5, чи 15 тисяч таких дозволів. Так, що, навіть, аби зять тільки приїхав до Канади й відразу подав документи на отримання цієї посвідки, то немає ніякої гарантії, що він би її мав. Але спробувати треба було! Доки зять зважував чи Канада гідна того, щоб він став її громадянином, лавочка закрилася. Одні кажуть, що через те, що в країні піднялася велика хвиля невдоволення через найбільшу кількість іммігрантів за останні роки. Інші кажуть, що українцям не дають документи на постійне проживання, бо потрібно комусь відбудовувати Україну після війни. По секрету повідомляють, що начебто існує домовленість між урядами Канади й України про невидачу українцям посвідчень постійного резидента, так званих, піарів. Canada PR (Permanent Residency) надає особам, які не є громадянами Канади, право жити, працювати та навчатися в Канаді на невизначений термін, маючи доступ до соціальних пільг та захисту згідно з канадським законодавством.

-Українці, що приїхали по CUAET, забудьте про піар!

Двері на замку і тепер зятю в Канаді нічого не світить, він не має майбутнього в цій країні. За 3 роки зять нічого не добився та опустився ще нижче, ніж у день приїзду в Канаду, але мені розповідали про українців, які за 3 роки перебування в Канаді вже встигли заробити свої перші мільйони доларів.

Усі поради тим, хто хоче жити в Канади, зводяться до того, що потрібно знати англійську мову і мати спеціальність, яка потрібна цій країні. Зять щотижня в Україні 8 років ходив на заняття з вивчення англійської мови й нині вільно нею розмовляє, що врятувало сім’ю від ще більших злиднів в Канаді та дало можливість працювати не лише на найважчих роботах. Це велика удача, що зять має здібності до вивчення іноземних мов. Багато іммігрантів з поганим знанням англійської, але на це тут ніхто не звертає уваги. Чимало людей, особливо, старшого віку, живуть десятиліттями в Канаді й майже не знають мови, бо не здатні її вивчити, або знання англійської дуже низького рівня і це вершина їхніх лінгвістичних талантів. Лише посміхаються у відповідь, перепрошують та не розуміють, що їм говорять. Незнання мови в Канаді дуже заважає знайти роботу. Добре ще, що не потрібно складати екзамен з англійської мови під час імміграції в деякі віддалені депресивні регіони Канади та після 65 років.

Ще за кілька років до повномасштабного вторгнення зять невдало намагався іммігрувати в Канаду через роботу - знайшов роботодавця в Канаді. Чоловік колись ремонтував у нього телефон. Зять не підготувався до співбесіди, розхвилювався й налякав співробітників Посольстві Канади в України, які запідозрили брехню й відмовили йому в наданні візи. У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, запрацювала тимчасова програма CUAET і потрапити в Канаду стало зовсім легко. Стіна майже нескінченних на роки розтягнутих перепон для імміграції обвалилася. Гостинна Канада розкрила широкі обійми для свого великого шанувальника. Життя стало легким і веселим. Перед очима зятя відразу закрутився калейдоскоп з гір готівки, розкішних маєтків, дорогих костюмів, шикарних лімузинів, гарних лакеїв і блискучих хмарочосів.

Нині зять вже сповна насолодився здійсненням своєї мрії жити в Північній Америці. Рідні завжди були проти Канади. Знали характер зятя і те, що він за все життя ні дня фізично не працював, тож розуміли, що у нього нічого не вийде. Шкільна подруга моєї дружини живе в Торонто і працює прибиральницею де тільки може. Ще до повномасштабного вторгнення розповідала, як нелегко виживати в Канаді, особливо в останні роки. Як тяжко бути чорноробом, коли не маєш ніякої професії, яка високо оплачується в цій країні. Єдине, що розповіла хорошого про Канаду: по вулицях і біля будинків бігають білочки і єноти.

Рідні поважали вибір зятя і його багаторічну мрію потрапити на іншу планету під назвою Канада, якою зять був просто зачарований і марив нею. Багато людей, спостерігаючи, що зять робить одні й ті самі помилки, по своїй простоті та наївності хочуть дати йому поради. Зять на поради відповідає ненавистю, ображається на все життя і мстить як може. Коли хтось намагається дати йому пораду, то він це сприймає, як образу. Думає, що порадник має сумнів щодо його розуму. Найбільше ненавидить рідну бабусю, яка любить допомагати людям і давала поради внуку. Перші кілька місяців зять сам перебував у Канаді і ми та його рідні у глибині душі до останнього дня перед відльотом за океан сподівалися, що відчує на собі, як там важко, та змінить своє рішення і ми поїдемо в якусь європейську країну, де нам щомісяця виплачуватимуть допомогу і пенсії, але зять ніколи не визнає своїх помилок і не скасовує власних рішень:

-Я сказав!

Замість того, щоб тверезо оцінити свої можливості в непростій країні, розібратися куди потрапив, щодня розповідав нам, як у Канаді легко та радісно й у нього не буде ніяких проблем, залишиться тут назавжди, невдовзі візьме кредит і купить будинок. Уміє гарно вливати у вуха. Коли ми з дружиною ще перебували в Польщі, а зять вже