Ткач-Лев Всеволод - Пил, Ткач-Лев Всеволод

Роман вкотре проходив повз районну дошку новин біля висохлого ставка в парку. Його шви та переломи від падіння майже зажили. На дошці новин голосний заголовок:

«Хотіла заміж, а потрапила під дуло!»

Внизу текст:

«Видатну дуо Віолетту Пірамме, племінницю Йозефа Пірамме, другого архієпископа всевидячого ока, страчено!

Через підготовку навмисного вбивства та підкуп держслужбовців засуджена до страти шляхом розстрілу.

Щоб вона не змогла дізнатись про операцію з її арешту через спецканали зв’язку, їй повідомили про скоро призначені їй заручини, а на місці їх проведення вже чекали представники закону. Віолетту Пірамме було затримано та страчено.

Теоретичною ціллю її замаху з неназваних причин могла бути її двоюрідна сестра Тамара Пірамме, донька Йозефа Пірамме, що зникла безвісти напередодні страти кузини».

Роман не дочитав до кінця, він ніколи не дочитував до кінця те, що там писали.

Він йшов далі, добровільно прямував на власну смертну кару. Він допустив проникнення людини ззовні до едемського саду. Він розумів свою провину і знав, що приніс користь панові Йозефу, захищаючи Тамару в минулому. «Я готовий пожертвувати єдиною донькою заради «ДТ», я готовий пожертвувати навіть собою, головне, щоб існувало «ДТ»», — ось як він казав напередодні паломництва Тамари. Хоча він і був справді милосердним і хотів кращого для неї, та й не лише для неї, але: «Застосуй протокол 2233 та ліквідуй її в разі проникнення до едемського саду», — точно звучало з його уст…

А тим часом Роман уже дістався до призначеної будівлі, зайшов всередину, пройшов через вестибюль, широкі двостулкові двері з матовими квадратними віконцями та залізними ручками. Пішов по сірій плитці в білому коридорі. Почув постріл, куля увійшла в лоб.

Боротьбу завершено.

«ДТ»!, «ДТ»!, «ДТ»!...

Світ з’їдає кожного неважливо чи ти за світ, чи проти світу.

Кінець