Марі-Анна Харт - Невидимі сліди, Марі-Анна Харт

— Ну, як для першого разу — не так уже й погано, — пожартував Олівер.

Кейт засміялася, відчуваючи, як її напруга поступово тане.

— Тепер твоя черга, професіонале, — сказала вона, простягаючи кий Оліверу.

— Домовились, але якщо я виграю, ти принесеш мені ще пива, — відповів Олівер з веселим виразом обличчя.

Кейт хитро посміхнулася, відчуваючи, як усмішка Олівера змушує її серце битися швидше.

— Гаразд. А якщо виграю я?

Олівер підняв брови, посміхаючись у відповідь:

— Тоді я готую вечерю завтра, — сказав він, і їхні погляди знову зустрілися, і між ними промайнуло щось більше, ніж просто жарт.

Кейт посміхнулася, відчуваючи, як ці моменти з Олівером стають все більш особливими.

— Ось це вже цікаво! — сказала вона, відчуваючи, як її серце прискорює ритм. У її грудях з'явилося тепле почуття, і вона зрозуміла, що їй насправді приємно проводити час з цією людиною.

Вечір продовжувався, і сміх, розслабленість та доброзичливість, що заповнили цей час, допомогли Кейт забути про всі її сумніви. Вона почала розуміти, що ці моменти з Олівером і Йеном стали справжнім розрядженням від усіх переживань, які вона переживала останнім часом. І хоч вона й не була певна, що саме це означає, але було щось у цьому вечорі, що змушувало її серце битися швидше.

Коли вони завершили гру, Кейт відчула себе набагато краще. Сміх, розслабленість і доброзичливість, що заповнили цей вечір, зняли всі її сумніви. Олівер і Йен справді добре ладнали, а Кейт почала відчувати себе частиною цієї компанії. Навіть коли Олівер проводжав її до дверей і лагідно сказав:

— Ти добре грала, не переживай, наступного разу виграєш!

Кейт посміхнулася і почувалася теплою від цих простих слів.

— Дякую, Олівере, — сказала вона, намагаючись залишити голос спокійним, хоча серце все ще калатало.

Коли всі попрощалися і вирушили до своїх кімнат, Кейт зазирнула у свою і зрозуміла, що більше не відчуває того ж почуття тривоги, яке було на самому початку її приїзду. Її кімната здавалась затишною, і вона відчула, що це місце тепер стало частиною її спокою.

Вимкнувши світло, вона лягла в ліжко, але відчуття теплоти, яке залишив Олівер, не покидало її. Спокійний, глибокий сон швидко охопив її, і вона відчула, що навіть без слова її душа змінилася. Усе було не так складно, як здавалося спочатку.

Коли зранку Кейт спустилася вниз, вона відчула приємний запах сніданку, що наповнював кухню. Підходячи ближче, вона побачила, як Олівер, стоячи біля плити, готував яєчню. Він був захоплений процесом і не просто готував, а й пританцьовував, додаючи в рухи якусь неймовірну енергію. Його голос, хоч і не відзначався особливою мелодійністю і часто фальшивив, але це не зупиняло його від виконання власних маленьких музичних виступів.

Кейт спостерігала за цією сценою і не змогла стримати сміх. Вона зрозуміла, що, незважаючи на фальшиві ноти, Олівер був абсолютно вільний від будь-якого дискомфорту і насолоджувався кожним моментом. Ця картина була дивовижно позитивною та заразною, і навіть її настрій покращився.

— Ти не боїшся, що твоїм голосом можна розбудити сусідів? — посміхаючись, запитала Кейт, приєднуючись до нього на кухні.

Олівер усміхнувся, не зупиняючись, і відповів:

— Я, мабуть, розбудив би навіть все місто, але це не заважає мені насолоджуватися процесом!

Кейт сміялася ще більше, і цей момент зробив її ранок набагато яскравішим і легшим.

— Сподіваюся, ти любиш яєчню. Якщо ні, то я приготував ще смачні оладки, — сказав Олівер, усміхаючись, коли побачив, як Кейт сідає до столу.

Кейт глянула на нього і посміхнулася.

— Яєчня — це чудово! Але якщо ти справді зробив оладки, то не відмовлюся від них, — жартівливо відповіла вона, не в змозі приховати свою усмішку.

Олівер налив Кейт чашку гарячої кави і поставив перед нею тарілку з яєчнею.

— Йена немає сенсу чекати, він раніше 11 не прокидається, — сказав він, сідаючи на стілець навпроти, злегка підморгуючи. — Ось, спробуй, сподіваюся, тобі сподобається.

Кейт вдихнула запах яєчні, і це миттєво підняло їй настрій. Вона взяла ложку, і з приємним виразом на обличчі з’їла перший шматочок.

— Ммм, дуже смачно! — сказала вона, дивлячись на Олівера з вдячністю. — Дякую! Це справжня смакота.

Яєчня була дійсно смачною, і шматочки бекону лише доповнювали її смак.

Олівер з гордістю посміхнувся, сідаючи поруч.

— Радий, що тобі сподобалося. Якщо згодом захочеш щось інше — завжди радий допомогти, — додав він з іскрою в очах і підморгнув Кейт.

Кейт почервоніла і намагаючись перевести тему запитала:

— А як ти поєднуєш свою роботу барменом з навчанням? — запитала вона, піднімаючи брови. — Це ж має бути складно. Чи ти навчаєшся на щось пов'язане з цією сферою?