Arachne - Сфера Доли 2, Arachne

Коли вони нарешті досягли вежі, перед ними постала велична споруда, вкрита тріщинами і повита лозами. Час явно залишив на ньому свої сліди, але це місце все ще зберігало свою давню міць. З вершини вежі виходило слабке сяйво — артефакт, що вони шукали.

— Шолом Часу, — тихо промовив Кай, примружившись. — Але тут щось не так.

— Ти маєш рацію, — відповів Аксель, його погляд був напружений. — Навколо відчувається сильна магічна присутність. Це не просто пастка. Хтось або щось охороняє це місце.

Вони повільно підійшли до вежі. Як тільки Кай торкнувся стародавніх дверей, та з гуркотом відчинилася сама собою. Всередині їх зустріла кругла зала з високими стінами, на яких було вигравіровано символи часу та долі. У центрі був п'єдестал, на якому лежав Шолом Часу — блискучий, як зірка.

— Це дуже просто, — тихо промовив Кай, відчуваючи каверзу.

І справді, тільки-но вони зробили кілька кроків уперед, як простір навколо них почав стискатися і перекручуватися. Час у вежі спотворився. Кай раптом побачив себе дитиною, що стоїть перед дзеркалом, потім старцем з бородою, що ледве тримається на ногах. Його свідомість ніби кидалася крізь роки його життя.

- Ні! — крикнув Аксель, активуючи Жезл Енергій, щоб стабілізувати їхнє становище в часі. Його щит на мить зупинив хаос довкола них, але не надовго. - Це пастка часу. Башта буде перемотувати наші життя туди й сюди, поки не розірве нас.

— Потрібно зупинити це! — крикнув Кай, намагаючись встояти на ногах, поки образи його минулого та майбутнього миготіли перед ним. — Ми маємо знайти точку стабілізації.

Аксель зосередився, намагаючись налагодити контакт із потоками часу навколо них. Йому вдалося створити невелику зону стабільності, де час протікав нормально, і вони змогли зупинитися.

— Ми повинні діяти швидко, — сказав він, ледве утримуючи щит. — Якщо Шолом справді може керувати часом, він має бути здатним зупинити це божевілля.

Кай кинувся до п'єдесталу, де лежав Шолом Часу. Але тільки-но він торкнувся його, як перед ним постали образи — образи тих, кого він втратив, і тих, кого ще може втратити. Його любов, друзі, і навіть Аксель, який стояв поруч, могли зникнути з його життя, якщо він не впорається з цим випробуванням. Час ніби кидав йому виклик, змушуючи замислитися над кожним рішенням.

— Ти маєш бути сильнішим за минуле, — промовив Аксель, бачачи, як Кай бореться з видіннями. — Ти тут не для того, щоби виправити те, що втрачено. Ми тут, щоб захистити майбутнє.

Ці слова повернули Кая у реальність. Зібравши всю свою волю, він стиснув Шолом і зосередився зараз. Навколо них простір почав стабілізуватися, час перестав спотворюватися, і вежа завмерла.

Коли Кай одягнув Шолом Часу, його розум наповнився давнім знанням. Він побачив, як час мене пов'язує все в цьому всесвіті, як можна керувати його потоками і спрямовувати їх. Це було більше, аніж просто інструмент — це було розуміння самої природи реальності.

— Тепер ми маємо ще одну частину головоломки, — сказав Кай, знімаючи Шолом і передаючи його Акселю.

Аксель, стиснувши артефакт у руках, відчув його силу та вагу відповідальності, яка тепер лежала на їхніх плечах.

- Це лише початок, - сказав він, оглядаючи зруйновану залу. — Ноктус також шукає ці артефакти. Ми маємо випередити його.

- І ми це зробимо, - твердо відповів Кай. — Ми вже маємо два ключі до Сфери Долі. Залишилось знайти останній.