Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Історичний роман » Знак Ареса. Частина четверта. Калинів день., Родослав Світланін 📚 - Українською

Родослав Світланін - Знак Ареса. Частина четверта. Калинів день., Родослав Світланін

46
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Знак Ареса. Частина четверта. Калинів день." автора Родослав Світланін. Жанр книги: Історичний роман.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 44
Перейти на сторінку:
Розділ 8.

 О восьмій годині ранку Родіон очікував гостей біля входу до Національного музею історії України у Другій світовій війні. Майданчик перед музеєм був очеплений, охоронці розташовувалися на своїх місцях, відвідувачів меморіальний комплекс почне приймати лише з десятої години.

 У призначений час, секунда в секунду, два броньовані джипи кольору хакі під'їхали до центрального входу в музей.

 З першої машини вийшла жінка в чорному комбінезоні. У неї була коротка стрижка, і, хоча волосся було сивим, жінка зовсім не виглядала на сімдесятирічну бабусю. Слідом за нею з машини вийшли двоє людей у військовій формі, які з багажника дістали ящик, схожий на такий, в якому перевозять стрілецьку зброю.

 Із другої машини вийшов тільки один чоловік, у нього також була коротка стрижка та сиве волосся, одягнений він був у футболку та штани кольору хакі.

 Сивочолі жінка та чоловік обмінялися рукостисканням і попрямували до входу в музей.

 - Асса, - простягнула руку для знайомства жінка в комбінезоні, підійшовши до Родіона.

 - Дуже приємно! Родіон.

 - Девлет, - також простягнув руку для знайомства сивочолий чоловік.

 - Родіон. Дуже приємно!

 Вітаючись, Родіон глянув на кисть правої руки Девлета.

 - «Татуювання Хан-Гаруди на руці цього Девлета немає!», - зафіксував він подумки для себе після рукостискання.

 Родіон провів гостей до підземного круглого залу, що охоронявся, за ними увійшли двоє воїнів із довгастим ящиком.

 - Розпорядьтеся відключити сигналізацію вітрини та відеоспостереження залу, - вимагала Асса.

 - Але для цього потрібне спеціальне розпорядження, - намагався не погодитися Родіон.

 - Ось вам розпорядження, - Асса простягнула аркуш паперу Родіону. - Сподіваюся, це зніме всі питання?

 Родіон мовчки забрав розпорядження, прочитав, і склавши аркуш паперу, поклав його у внутрішню кишеню піджака.

 - Нам потрібен певний час, щоб ніхто не заважав, своїх людей теж виведіть із залу, - говорила слідом за Родіоном командним тоном Асса.

 Коли всі її вимоги було виконано, двоє воїнів відкрили принесений ящик. У ньому була копія Меча Ареса та його піхов. Після того, як відбулася заміна реліквії у вітрині, Асса, Девлет і двоє військових із довгастим ящиком у руках вийшли з підземного сховища.

Цінний вантаж був покладений у багажник машини, на якій приїхала Асса, але вона не поспішала до неї сідати і відвела в бік Девлета:

 - Ви не боїтеся висоти, мій друже?

 - Не боюся, стрибав із парашута в юності.

 - Тоді пропоную піднятися на «щит»! - Асса вказала кивком голови на статую «Батьківщини-Матері». - Адже в нас із вами сьогодні день народження! З чим вас і вітаю!

 - Дякую! Я теж вас вітаю з ювілеєм!

 Асса та Девлет у супроводі інструктора піднялися на оглядовий майданчик, розташований на висоті 91 метр. Однак інструктор, на прохання тих, хто піднявся, спустився на кілька сходових прольотів, і чекав їх на майданчику, розташованому біля входу в ліву руку статуї.

 - 91 метр! - із захопленням вимовила Асса, споглядаючи краєвид на Київ.

 - Так, символічно, адже Україна здобула незалежність у 91 році!

 - Ще приємно, що на щиті замість радянського герба, нарешті, розмістили наш Тризуб!

 - Чи був пророком Бородай, не знаю, але те, що сьогодні наша «Батьківщина-Мати» гнівно дивиться в бік Росії та захищається від неї щитом, вельми символічно. А де буде розташований оригінал Меча?

 - Ви, напевно, знаєте, що багато оригіналів шедеврів в українських музеях від початку війни замінено копіями, а оригінали - евакуйовано, їхнє місцезнаходження засекречено. Деякі реліквії перебувають у США, умовно, під заставу повернення боргу за «ленд-лізом».

 - У тому числі й Пектораль?

 - Де знаходиться Пектораль - дуже великий секрет! А ось про Меч Ареса скажу вам, дорогий друже, ми його не даруємо, а тимчасово розміщуємо у Берліні, в музеї Пергамон, який зачинився торік на реконструкцію, і відкриється аж через 15 років.

 - Це там, де відновлено Пергамський вівтар Зевса?

 - О, так ви розбираєтеся в античному мистецтві? Так, і не тільки Пергамським вівтарем знаменитий цей музей... Я була в ньому, мене найбільше вразили там справжні Ворота Іштар із Вавилону!

 - А чим викликана необхідність переміщення скіфського меча в Берлін? Ми що, ненадійно його охороняємо?

 - Ми цінуємо допомогу, яку нам надає німецький уряд, але вважаємо військову допомогу недостатньою, наприклад, їхні ракети далекого радіусу дії «Таурус» могли б серйозно змінити ситуацію на фронті на нашу користь. Шольц вельми обережний у питанні передачі ракет Україні, тому німців треба задобрити, нехай вони вважають, що ми даємо їм під заставу майбутньої допомоги цей Меч, який буде розміщено поруч із Пергамським вівтарем.

 - У день народження прийнято дарувати подарунки... Коли ви, Асса, вказали в офіційній біографії своє справжнє місце народження - хутір Буда Черкаської області, а не місто Чебаркуль у Челябінській області, як було зазначено до цього, ми, хоч і не розвідка, але розшукали свідка вашої появи на світ... Ви народилися в Мотронинському монастирі, ваша мати померла під час пологів, і залишила черниці, ось цей медальйон...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 19 20 21 ... 44
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знак Ареса. Частина четверта. Калинів день., Родослав Світланін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Знак Ареса. Частина четверта. Калинів день., Родослав Світланін"