Делісія Леоні - Повстала з попелу, Делісія Леоні

Батько сидів за столом у своєму старому, потертому шкіряному кріслі. Зчепивши руки в замок, він важко зітхнув і заговорив. Його голос, хвилину тому владний і суворий, раптом перетворився на сумний та втомлений. В його очах блищали іскри, і навіть виникло відчуття, що він постарів за лічені секунди.

— Тобі тоді було десять років. Через кризу та вторгнення Хаосу, ми втратили свої маєтки та людей. Наша родина була на межі банкрутства. Ми могли втратити все на той момент. Я знаю, що це звучить дико, але повір, ми тоді з твоєю матір'ю думали не лише про себе. Насамперед ми думали про тебе. Це заміжжя ..., - батько потер перенісся і насупився так, що його лоба моментально перетнули безліч глибоких зморшок, яких я раніше не помічала. - Це заміжжя могло врятувати тебе від усіх лих, які могли випасти на твою долю. Ти б ніколи не вийшла заміж, якби нас визнали розореними, ти б працювала як прокажена, щоб заробити на шматок хліба. Хіба я міг так з тобою вчинити? Якби в мене нічого не вийшло, принаймні ти була б забезпечена. Герцог Нортрон – єдиний, хто відкликнувся мені допомогти. І як би це не звучало дико для тебе, я досі був вдячний йому.

— Навіщо йому потрібна була дружина такого юного віку? – єдине питання, яке турбувало мене. Про те, що хтось допоміг моєму батькові, позичив йому грошей – не йшлося. Я сама була б вдячна цій людині. Але в чому каверза із заміжжям?

— Я не знаю, — похитав головою батько, наче ніколи раніше не запитував себе сам.

— Не знаєш? - мало не перейшовши на крик, спитала я у батька.

— Торі, - знову втрутилася мама, що стояла поруч із батьком, поклавши йому руку на плече. Всім своїм виглядом вона показувала відданість і підтримку своєму чоловікові, і жодної краплі не показувала співчуття мені – своїй дочці! - Торі, герцог Нортрон дуже багатий, у нього прекрасний родовід, і досить... гарна репутація. Ні в кого навіть у думках не було віддавати тебе заміж за зовсім незнайомого чоловіка. Ти була б за ним, як за кам'яною стіною. Не завжди шлюби створюються за коханням. Іноді досить просто поваги. На той момент у нас не було причин дізнаватися детальніше про його необхідність у шлюбі. Він надав нам солідну суму грошей, натомість він попросив укласти шлюб між ним і тобою. Ми керувалися тим, що якщо ми не зуміємо знову зайняти своє місце в суспільстві, то ти не постраждаєш, будучи дружиною герцога.

Ні, хіба я не річ? Що в руках батьків, що в очах свого «чоловіка».

Я все ще не могла повірити у почуте. Я встала і попрямувала до дверей. На сьогодні з мене досить!

— Це ще не всі новини, Торі, - зупинив мене батько, і в його голосі я почула щось схоже на… розпач і безнадійність. Повернувшись до батьків, я чекала на продовження.

— Герцог вимагає розлучення, — сказала мені мама.

Мені б радіти, тільки чому у моїх батьків такі похмурі обличчя?

************************************

Привіт, мої шановні читачі! Запрошую вас у нову історію! Це буде довга подорож у новий фентезійний світ, де вирує магія, кохання та зрада, помста та... знову кохання, а також безліч пригод та таємниць. У блозі, який вийде пізніше я розповім вам про графік та подробиці книги. Книга планується БЕЗКОШТОВНОЮ!

Буду рада зустрітись з вами, мої улюблені читачі, на сторінках цієї книги)))

А зараз... знайомтесь! Вікторія, Торі Кранстоф сидить біля вогнища)

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно