Сергій Залевський - Колонізатор

відділення корпорації переслідував дві мети: перше, це звільнення – тут все пройшло швидко. Друге: нова нейромережа, імпланти і усе інше – тут процес трохи затягнувся з очевидних причин. Дівчина прекрасно орієнтувалася в продукції своєї компанії, тому сама склала собі новий «білд», так би мовити, а заразом ще і встигла оформити увесь список за собівартістю, як працівник корпорації: сімейний бюджет потрібно тепер економити, хі-хі. Вийшло не дуже дорого:

1. Заміна нейромережі четвертого покоління на спеціалізовану «Координатор-6е» шостого покоління: нова розробка для цивільного персоналу служб контролю об’ємів. Мережа дозволяла тривалий час знаходитися в синхронізації із стаціонарними ШМ станцій завдяки імплантованому модулю-симбіонту «ІП6-1». Тому нейромережа обійшлася Лакірі всього в один мільйон кредитів – основну суму тут наганяв імплант. «ІП6-1» – балістичний імплант-обчислювач у вільному продажі сам по собі коштував більше мільйона.

2. За три «І100» до свого показника інтелекту виклала ще один мільйон шістсот вісімдесят тисяч кредитів і таким чином, після процедури її «КІ» підскочив до чотирьохсот дев’яноста шести одиниць, що їй дуже сподобалося.

3. Додала розширювач сховища нейромережі «МВ100» – ще триста сорок чотири тисяч з кишені.

4. Загадковий виріб раси сполотів, імплант-нанофабрика «Хелі-Д100», яке по досвіду дівчини ставили дуже рідко. Суть поліпшення полягала в тому, що виріб посилював ті органи розумного, які найчастіше їм використовувалися: пілотам покращувалася нервова система, а наприклад бійцям – скелет і м’язова маса. Хоч інтелект він не збільшував, але дівчина мала деякі неофіційні дані за статистикою застосування «Хелі-Д100», тому, користуючись випадком, не змогла пройти повз цю штучку. Ще пару сотень тисяч поміняли свого хазяїна.

5. Трохи підвисла, вибираючи останній пункт поліпшення своєї нової нейромережі – тут поцікавилася у своєї подружки-дружини, що та собі ставила колись. Була заінтригована її оповіданнями про збільшену чутливість під час сексу – ця тема займала багато місця і часу в планах на майбутнє блондинки. Тому вирішила не відставати від Юлі і теж замовила собі емоційний імплант бриларської розробки: «Ти в мені» – так невибагливо називалася ця штучка, що потягнула на сімсот вісімдесят тисяч кредитів.

Потім пішов список баз, які вимагалося завантажити для повноцінної роботи на посаді диспетчера – це була поєднана спеціальність: контроль об’єму і оператор захисних систем.

Пакет «Контроль об’єму» шостого рангу включав сім баз:

1. Диспетчерські буї і робота з ними.

2. Організація руху в зоряній системі.

3. Аналіз траєкторій, розрахунок векторів руху.

4. Організація контролю зон гіперпереходів.

5. Сенсорні системи диспетчерських станцій.

6. Робота з ретрансляторами Співдружності.

7. Глобомережа і системні інформаційні мережі.

Пакет «Класифікація пустотних об’єктів» шостого рангу включав п’ять баз:

1. Класифікація малих космічних кораблів Співдружності.

2. Класифікація середніх космічних кораблів Співдружності.

3. Класифікація великих космічних кораблів Співдружності.

4. Класифікація диспетчерських станцій.

5. Класифікація орбітальних станцій і споруд орбітальної інфраструктури.

Пакет «Модульне забезпечення диспетчерських станцій» шостого рангу включав п’ять баз:

1. Гарматні пустотні платформи.

2. Ракетні пустотні платформи.

3. Мінні поля і об’єми.

4. Лазерні пустотні платформи.

5. Нестандартні варіанти комплектацій диспетчерських комплексів.

Крім того, до списку увійшло декілька окремих баз:

1. Багатозадачність і розділення свідомості оператора – без рангу.

2. Балістичні розрахунки 6-й ранг.

3. Стаціонарні ШМ 6-й ранг.

4. Тактика бойових дій в порожнечі 6-й ранг.

Разом, за двадцять одну базу Лакіра заплатила три з половиною мільйони кредитів, що разом з усією розтратою потягнуло на дев’ять з половиною мільйонів. Повернулася до себе в житловий модуль і зайнялася своїми зборами: дещо продала, дещо віддала своїм подругам, а деякі речі просто викинула в утилізатор. Зв’язалася з Юлі: вони з Максом були вже на планеті і обіцяли забрати її через дві-три доби, коли куплять корабель і почнуть збиратися назад. А через декілька годин з нею зв’язався її чоловік, поки ще не офіційний, і запропонував переселитися на цей час в їх будинок на планеті, де вони разом заповнять анкету-заявку про брак і відсвяткують подію в крузі сім’ї.

За традицією, спуск на Лайну Макс і Юлі зробили в рейсовому човнику, потім парочка добиралася до будинку пішки – тут було зовсім недалеко, всього хвилин двадцять на своїх двох. Будинок зустрів їх порожнечею і тишею: діти давно були студентами і мешкали за місцем навчання, але, проте, усі системи працювали. Очевидно, брат повинен був сьогодні повернутися назад, тим більше що Юлі повідомила йому, що молода сімейна пара Шнітке зволила відвідати рідну обитель. Поки жінка займалася перевіркою стану будинку, систем і запасів продовольства, її чоловік стурбувався пошуком аналогів їх подружніх кілець – він не збирався відходити від традицій, і також як з Юлі, запропонувати Лакірі стати його дружиною по земних звичаях.

Оскільки напівживі симбіонти на зразок цих ріклі-ро відпадали, то слід було пошукати щось максимально схоже на вигляд. Година роботи з інфомережею планети і технолог знайшов те, що задовольнило його вимоги до зовнішнього вигляду і функціоналу: два кільця зі штучного матеріалу, що зовні нагадував алмаз, але більш пластичний і такий, що добре піддається тепловій обробці. Усередині по усій довжині був упаяний тонкий дріт з ювелірного металу біло-жовтого кольору, додаючи красиві відблиски і внутрішнє світіння кільця на прямому сонячному або штучному освітленні. Виріб не мав ніякої практичної цінності, що було незвично для Співдружності, де будь-який предмет завжди мав другу приховану властивість, так цінованих практичними громадянами – просто красивий ювелірний виріб.

– Те, що потрібно! – оцінив придбання землянин, коли отримав покунку у кур’єра – нічого зайвого, тепер можна і наречену викликати, а то молодий вже увесь знервувався, хе-хе.

Ведений такими міркуваннями, він зв’язався з дівчиною і запропонував їй змінити своє місце проживання. Поки чекали «наречену», встигли поговорити з Кломом і дітьми – домовилися відмітити повернення Макса і створення нової сім’ї через день, коли настануть вихідні. Лакіра прибула у супроводі малого вантажного контейнера – особистих речей у дівчини виявилося багато: дівиця була не бідною і на себе витрачалася без роздумів. Ритуал, коли чоловік постав перед нею на одне коліно і запропонував стати його дружиною, її трохи шокував – вона адже чекала невеликої витрати часу на заповнення анкети-заявки майбутнього подружжя. А процес одягання на палець колечка зовсім збив її з пантелику до тих пір, поки вона не почула від чоловіка слова: «Тепер ти моя дружина, Лакі!»

Офіційні процедури зайняли у парочки стільки ж часу, скільки свого часу витратив Макс з Юлі в Хамані, і незабаром усі учасники події отримали зміни у своїх ідентифікаторах? Тепер сімейний осередок Шнітке поповнився ще одним учасником – Лакірою Шнітке. Залишок дня і частину ночі трійця не спала із зрозумілих причин: для Макса такий досвід був першим в його житті, і йому