Гелій Юхимович Аронов - На байдарці - за снагою

спортивно-туристських магазинах «Салют» можна придбати майже завжди (і без знайомства). А «Нептун» і ЕР-ЗЕТ - майже ніколи (навіть через знайомство).

Зваживши всі оці плюси (про мінуси будемо читати в інших розділах), ви з дружиною купуєте вітчизняну байдарку марки «Салют». Для цього, виявляється, цілком достатньо тих грошей, що ви протягом зими відкладали на парадний костюм.

І ось байдарка з допомогою друзів привезена додому, дбайливо поставлена на балконі («шкіру» ви не забудете заховати в комірчині, на антресолях або, на крайній випадок, у шафі, бо вона не терпить морозу, вологості, пилу і граду, туману і пристріту). Подія ця врочисто відзначається. І яка радість! Вам здається, що ви знову віднайшли спільну мову з друзями і навіть починаєте грайливо й по-панібратськи розмірковувати про небезпеку проколів. Але вас відразу зупиняють і терпляче-поблажливо роз'яснюють, що туристом-байдарочником ви ще не стали і на один відсоток. Вам ще належить пройти підготовчий клас, середню школу, а можливо, й університет.

І передусім необхідно оволодіти тонким, майже шаманським, мистецтвом складання байдарки...

Наскільки це не просто, ви починаєте розуміти, коли, попрощавшись з друзями, відкриваєте першу сторінку об'ємистої інструкції зі складання «Салюту». Вона нагадує вам читаний колись «Вступ до теорії апроксимаційних векторних груп»: багато, тоскно і абсолютно незрозуміло.

Наступного ранку в неділю ви, ледве дочекавшись, коли дружина вирушить у навколосвітню подорож по магазинах шукати «Сніданок туриста» (не рибнокруп'яний, а справжній), затягаєте тюк з байдарочним причандаллям до кімнати, розв'язуєте його і... м-м-мда. Ви закінчили (з відзнакою) політехнічний інститут за фахом «Автоматика і телемеханіка» та майже завершили кандидатську дисертацію з тієї ж спеціальності, але віднайти якусь систему в нагромадженні деталей, які, навіть насипані гіркою, виповнюють всю кімнату, вам не до снаги.

Першою фразою, яка вилетить з милих вуст вашої дружини, коли вона повернеться додому, буде: «Я так і знала, що цим скінчиться!» (будьте ж благословенні ви, завжди у всьому тямущі дружини!). Але якби ж то вже був кінець!

Як-небудь з'єднавши металеві та дерев'яні деталі і переконавшись, що за час ваших спроб зібрати байдарку кількість цих деталей чомусь збільшилась щонайменше втричі (розмножуються вони, чи що?), ви викликаєте по телефону вашого найбільш ерудованого друга.

Він ускакує до вашої квартири через 15 хвилин у пальті, накинутому на майку, і кричить ще з порога:

- Зламані стрингера? Не вистачає кільсона? Зігнутий руль?!

Дізнавшись, що цього не трапилось, а також визначивши повну комплектність байдарки, приятель з полегшенням запалює і цікавиться, навіщо його кликали. Ваші пояснення викликають у нього приступ сатанинського сміху, крізь який він відкриває вам першу байдаркову мудрість: збирати байдарку в кімнаті так само нерозумно і непристойно, як розпалювати на паркеті багаття. Вам стає зрозумілим, що з виробничою практикою по складанню доведеться зачекати до літа.

День першого складання вам запам'ятається надовго.

Не тільки щасливим болем у спині, не тільки гордістю за це дивне творіння людських рук і розуму, але, передовсім, лавиною нових і несподіваних теоретичних і практичних знань і навичок, якими вас нафарширують досвідчені друзі. Поступово ви засвоюєте основне правило складання байдарки: «Ніякого насилля!» їй не можна нав'язувати ні своєї волі, ні свого уявлення про технічну естетику.

Коли виявляється, що шпангоут не стає на належне йому місце, не надумайтесь приборкувати його молотком. Знову розберіть кістяк і спробуйте, як вийде цього разу. Не вийшло? Давайте ще раз. Ні, ні, ми ж просимо не застосовувати сили. І без лихослів'я також. Ніжніше, ще ніжніше! Ось бачите, вийшло!

Деталей одного комплекту має вистачити на складання лише однієї байдарки. Але й зайвих деталей лишатися не повинно. І не втішайте себе думкою: якщо цю «штучку» нема де притулити, то вона не потрібна. В найбільш неслушний момент ви переконаєтесь у протилежному.

Як визначити, що байдарка складена правильно? Пояснити це неможливо. Це можна тільки відчути.

Відчуття правильно складеної байдарки - перша ступінь туристської свідомості. Остаточно вона формується в ту саму мить, коли ви, вмостившись у власному суденці, вперше берете до рук дволопатеве весло, починаєте гребти і вперше відчуваєте пружний і захоплюючий рух - ні, політ! - по воді.

Увага: ще один байдарочник з'явився! Нехай тобі щастить у дорозі!

ЯК СТАТИ ВОДНИМ ТУРИСТОМ

Так само, як придбання байдарки ще не дозволяє її власнику іменуватися високим званням байдарочника, так і оволодіння правилами керування цим найдосконалішим із суден ще не дає права на горде ім'я «турист».

Скільки непорозумінь - від комічних до трагічних - виникало через те, що людина, яка упряглася в лямки рюкзака або дістала в подарунок кілька казанів і купила путівку на автобусний маршрут «Сочі - Гагра» вже вважає, що стала туристом! Тут і пригода з одним доцентом, який страшенно обурювався, коли йому на турбазі в Гантіаді відмовили в такій необхідній п'ятій дієті (хронічний холецистит). Тут і випадок з двома молодиками, не обтяженими ні віком, ні розумом, які купили у кафе дві пачки сухарів «Молочні» і вирішили пройти хребет Черського. І, звичайно, тут смішна історія про товстуна, який, знемігшись під чотирьохкілограмовим рюкзаком, на другому кілометрі кинув його і, діставшись до залізничної станції, купив квиток на найближчий поїзд - куди завгодно, аби лише далі від турбази!..

Подібних історій ми могли б навести стільки, що їх вистачило б на добрих два десятки томів - куди тій «1001 ночі»! Але жодна з цих історій не прозвучала б у гумористично-розважальному тоні. Бо дилетантство (а особливо - дилетантство на воді), як правило, має сумний кінець...

Отже, хто такий турист і, зокрема, - водний турист? Щоб дати таке визначення, необхідно ознайомитись з важливим документом, що називається «Правила організації та проведення аматорських туристських походів і мандрів на території СРСР». Коли прочитаєте ці правила, ви зрозумієте, що назавжди минули ті часи, коли достатньо було обрати довільний маршрут, наприклад «Почаївський монастир - Києво-Печерська Лавра - острів Валаам» або щось інше на такий зразок, пошити торбинку, виламати зручну палицю і вирушити в дорогу!

Ні! У наш час багато окремих осіб і солідних організацій піклуються про те, щоб ви, дорогий читачу, щасливо подолали всі труднощі походу і не тільки повернулись живим і здоровим, але й отримали з того всього певне задоволення.

Отже, коли ви вирішили стати водним туристом-аматором, негайно зверніться до найближчого (за місцем вашого навчання, роботи чи мешкання) туристського клубу. Там ви передусім дізнаєтесь багато корисного про турпоходи. Наприклад, те, що вони поділені за категоріями складності - від маршрутів вихідного дня до походів 6-ї, найвищої, категорії;