Надія Залива - Обрані, Надія Залива

Ми сиділи за столом в порожній корчмі. Я вже поснідала і роззиралася навколо. Учора я потрапила сюди вже після заходу сонця і досить довго вмовляла господаря впустити мене на ночівлю. В маленьких незахищених селищах побоюються вовкулаків***. Коли ж господар все ж пожалів мене, я схопила ключі від кімнати і швидко побігла на гору, боячись що він таки передумає. Тепер же я мала час оглянути простору залу. Його обстановка наштовхувала на роздуми.

На стінах висіли рами з зображеннями невідомих істот, фрагментами текстів написаних стародавніми рунами**** та древніми кресленнями. На стійці поруч зі склянками рядком стояли статуї древніх богів, настільки древніх, що в наші часи ніхто в Тарлесі, а можливо і в усій Ліреї про них вже і не пам’ятає. А на столах у кутку кімнати розмістилися десятки стопок потертих книг. Але більше всього мою увагу привернула високий глечик з зображенням людиноподібної істоти з головою вовка. Вона була вкрита чорним хутром, її пальці закінчувалися довжелезними кігтями, а ноги – копитами.

– Як тривають твої пошуки? – поцікавився Річард, закінчивши з їжею.

– Учора пошуки привели мене сюди. Я навіть не повірила, що тут може бути щось магічне, але це справді так, – промовила я, не в змозі відірвати погляд від чудернацької істоти. Щось у ній притягувало мій погляд.

– Але... – Річард одразу зрозумів, що не все так просто.

– Сьогодні він зник! – відповіла я і подивилася на обраного. – Учора магія просто кричала, що він тут, а сьогодні моя магія мовчить! Ніби нічого і не було. Як і всі попередні місяці.

– А що ще трапилося учора? – допитувався Річард.

– Неподалік від селища я натрапила на джерело. Вітер вже майже вийшов з під контролю. Я ледве встигла його приборкати.

– Кіро, – Річард понизив голос, – схоже, ми тут з тобою не одні.

– Чому ти так вважаєш?

– Все вказує на те, що на місцевості стоїть магічний кордон. І якщо я його не відчуваю, то накладений він магом високого рангу.

– Ти гадаєш, що він закриває від мене Фоліант?

– Саме так. Учора викид сили зруйнував його і твій дар спрацював.

– А сьогодні кордон відновили...

– Потрібно оглянути селище і навколишні території, – запропонував Річард.

_____________________

*Джерело – накопичення сили стихії у найбільш енергетичних місцях. Джерела несуть велику загрозу, їхня сила може будь-якої миті вийти назовні, несучи з собою руйнування, які залежать від величини джерела сили. Такі сплески необхідно нейтралізувати, чим займаються обрані.

**Обрані – особлива група магів, які вміють працювати з магією стихій: відчувати джерела сили, утихомирювати їх і керувати чистою стихією. Завдяки цим умінням вони захищають жителів Тарлес від сплесків сили, в обмін на особливі привілеї в королівстві.

***Вовкулаки – особливий вид магічних істот. Найчастіше зустрічаються в лісах та на покинутих територіях. На них не діє магія, вбити вовкулаку можна лише холодною зброєю. Нападають на людей зазвичай після заходу сонця.

****Руни – давні письмена, якими користувалися у Ліреї. На основі цієї писемності була створена рунна магія. Нині вважається забутою.

____________________________

Любі мої. Вітаю вас у своїй книзі "Обрані". Це не новинка, книга переноситься з іншого акаунта (Філіпська Надія). 

Тих хто ще не читав книгу, я запрошую в захопливі пригоди обраних Кіри та Річарда. Не забуваємо, що автор любить спілкуватися зі своїм читачами в коментарях. Залишайте вподобайки та підписуйтеся на сторіночку.