Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Міське фентезі » Тесс і джерело магії, Адам Блейк 📚 - Українською

Адам Блейк - Тесс і джерело магії, Адам Блейк

7
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Тесс і джерело магії" автора Адам Блейк. Жанр книги: Міське фентезі.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:

Повернувшись додому, Тесс була переповнена натхненням. Вона буквально світилася, розповідаючи батькам про диво, яке побачила, і про своє рішення вступити до Академії магів. Вона щиро вірила, що вони розділять її захоплення. Але замість підтримки її зустріла хвиля нерозуміння й супротиву.

— Тесс, що за дурниці ти говориш? — насуплено запитала мама. — Яке ще світло? Яка магія? Це все казки для наївних, будь серйознішою.

— Це не просто казки! — Тесс спробувала заперечити, відчуваючи, як горло здавлює гіркий клубок. — Я бачила це на власні очі! Я відчула...

— Відчула? —  перебив її батько, встаючи з-за столу. — Ти відчула, що? Світло? Тесс, ми вже все вирішили. Ти будеш писарем. Це перспективна професія, з якою ти зможеш досягти успіху.

— Але я не хочу бути писарем! — обурення вирвалося з неї несподівано голосно.

— А нас ти запитала, чого ми хочемо? — голос батька став холодним. — Ми стільки вклали в твоє майбутнє: час, гроші, сили. Ми дали тобі найкращу освіту, відкрили тобі всі двері. І ти хочеш усе це кинути заради... чого? Заради незрозуміло чого!

Мама важко зітхнула, намагаючись пом'якшити тон:

— Тесс, послухай. Магія... це пережиток минулого. Нікому вона не потрібна. А ось писарі потрібні всім, завжди і скрізь. Це реальна робота, стабільність, можливості.

— Але я хочу займатися тим, що робить мене щасливою, —  насилу стримуючи сльози, сказала Тесс.

— Ми очікуємо від тебе дорослого рішення, — сухо підсумував батько. — І магія — це не воно.

Тиша, що настала після його слів, тиснула сильніше за будь-який шум. Тесс відчувала, як невидимий бар'єр виростає між нею і батьками. Вони не розуміли її. І, здається, навіть не намагалися зрозуміти. Вона мовчки вийшла з кімнати, відчуваючи, як натхнення, що так зігрівало її в Академії, повільно згасає під вагою їхніх слів.

Тесс не очікувала почути такого, ця розмова її вбила, здавалося, що червоний плащ і те світло, що подарувало їй надію, і які вона подумки вже приміряла на себе, ставали все далі й далі. Залишалося тільки змиритися з цим, адже батьки покладають на неї великі надії, і вона не може зрадити їхні сподівання. Кілька днів вона ні з ким не спілкувалася і не виходила зі своєї кімнати, у неї просто не було сил.

Через тиждень вона все ж знайшла в собі сили вийти з дому. Її ноги самі привели до озера за містом — єдиного місця, де вона могла бути наодинці з собою, бо зазвичай там нікого не буває. І цього разу було так само, вона опустила ноги у воду, опустила погляд і задумалася. «От би просто сісти на мітлу і полетіти куди-небудь далеко. На край світу. Де мене ніхто не знайде... де я зможу бути собою», — подумала Тесс, спостерігаючи за тим, як легкий вітерець розганяє брижі по поверхні озера.

Вона не помітила, як стемніло, і став підніматися місяць, а зірки одна за одною загорялися на нічному небі. Її зачарувало віддзеркалення неба в озері, наче все злилося в єдине, і вгорі, і внизу, тільки безкрайній всесвіт. Але раптово поруч зі своїм відображенням Тесс побачила тінь. Велика чорна кішка, що нагадувала пантеру, застигла біля самої кромки води. Серце ринуло вниз, і, з переляканим зітханням, Тесс різко обернулася. Незграбний рух змусив її втратити рівновагу, і вона з плескотом впала у воду. Прийшовши до тями й упевнившись, що їй привиділося, вона розслабилася і продовжила лежати на гладі води, і дивитися в небо. Тепер вода не лякала її — навпаки, обіймала м'яко, немов заспокоюючи. Лежачи на спині, Тесс спостерігала за зірками, які здавалися ближчими, ніж будь-коли.

Раптом на тлі місяця пролетів чийсь силует на мітлі, він різко змінив траєкторію і почав наближатися до Тесс.

— З тобою все гаразд? — запитав незнайомець, спускаючись ближче.

Тесс, не в силах говорити, повільно підняла руку великим пальцем догори, позначивши свій стан.

— Не часто тут зустрінеш когось, крім учнів академії магії звісно, — зауважив він. — У нас тут літній табір уже стартував. Якщо тобі цікаво, приходь завтра в академію. Скажи, що ти до Грюнвальда.

Тесс заворушилася, але не встигла відповісти, як незнайомець уже зник. Лежачи на воді, Тесс дивилася на місяць. Можливо, це знак? Усередині щось ворухнулося — невпевнене, але тепле почуття, як проблиск світла в темному просторі.

На ранок Тесс, потайки від батьків, пішла до дверей академії. І зробивши глибокий вдих, вона тихо вимовила пароль:

— Я до Грюнвальда.

Страж біля дверей, високий чоловік у простій темній мантії, лише кивнув і жестом запросив її увійти. Йдучи за ним, Тесс опинилася у внутрішньому дворі, укритому від сторонніх поглядів. У центрі вона побачила групу людей, що оточила силует людини в червоному плащі, придивившись і підійшовши ближче, вона розпізнала в ньому того самого мага, який володів тим самим світлом.

— А ось і наш останній учасник! Привітайте її! — сказав маг і група обернулася до Тесс. Усі вони були приблизно її віку, і їхні погляди світилися добродушною цікавістю.

Вона відчула, як напруга всередині неї трохи спала.

— Я радий, що ти вирішила приєднатися до нас, — продовжив маг, зробивши крок уперед. — Як ти могла вже здогадатися, мене звати Грюнвальд. Підходь ближче, ми маємо багато чого дізнатися і багато чого навчитися.

1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тесс і джерело магії, Адам Блейк», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тесс і джерело магії, Адам Блейк"