Маруся Минай - Десь посередині, Маруся Минай

       Алан направився до гостей. Правила порядного тону зобов’язували вести світські бесіди за неформальною вечерею. Вони говорили про хоббі, захоплення, різні змагання, та ніхто не осмілився говорити про дітей. Всі розуміли почуття правлячої родини та глибоко їх поважали. Так як на Крунтхепі не було нічого святішого ніж діти.  За годину на горизонті з’явилася доморозпорядниця. Вона впевнено йшла до Алана, щоб виконати його наказ.
       Останок вечера Алан провів поряд з Лією. Загалом втрата доньки не пройшла безслідно. І через багато років Лія тримала в серці спогади про Алію. Вони підкріплялися тим, що Лія один день на тиждень проводила в кімнаті Алії. Там нічого так і не змінилося, хоча сам замок зазнав змін. Алан розпорядився збудувати крило. Там він заснував школу Малінос Алії. В ній навчалися хлопчики та дівчатка з юного віку. Деякі заняття проводив сам Алан. Він підсвідомо хотів надолужити втрачене з Алією. Проведення часу з дітьми переносило його в ті часи, коли ще про пророцтво не було нічого відомо. В кожному з майбутніх воїнів він бачив свою доньку. Пройшло ще багато часу і в Маліносів з’явився син. Але то вже інша історія.
Залишок життя Лія все ще чекала Алію додому і тільки Алан знав, що вони її більше ніколи не побачать.