Zenda - Женя + Яна, Zenda

Виходимо ми з поїзда з сумками . Ви собі не уявляєте , як мені було цікаво. Над коліями нас накривав купол такий високий ,що я передати не можу . Він мабуть висотою більше чим 10 метрів . Так багато колій . Я їх нарахував 7 а їх там більше. А на виході з цього купола вісять часи які показують час.
   Вокзал великий є написи на англійській для іноземців .  Я знаю, що це історична споруда . І що сам Львів - старовинне місто .

Ми замовили таксі і поїхали до свого готелю. Умови були чудові.
Далі вечером ми пішли гуляти
По вузьких вуличках Львова . Такі вузенькі вулиці ви собі не уявляєте вузенькі що аж в притик їдуть машини. Також ми прокатилися на трамваї. І тролейбусі.
    
Якраз коли ми гуляли мені подзвонив Ромка
- Пр.
- Пр.
- Нам сьогодні вчителька казала Що ти поїхав у Львів. Це правда?
- Так но в мене є запитання?.
- Яке ЖЕН
- Якого фіга вона розголошує де я знаходжуся!!🤬
- А ти що в нас таємничий?.
- Ні... Просто неприємно, я хотів як приїду розказати що я бачив у Львові, а ця класуха все спортила.
- Нічого братан не кіпішуй.
- Добре.
- До слова, я хотів тебе попередити.
- З чим попередити?
- У криси день народження.
- У Катьки Дорошенко.
- Так
           Катя Дорошенко або як ми її називаємо Криса тому що вона всіх
палить ябіда . В нас була така ситуація.
Коли в 6 класі якраз був початок травня Чагалик тихенько від переляку наложив в штани. Якщо б не ця криса , тоб ми могли здержати це в класі, а ця криса,  Катя Дорошенко , цю тайну розповіла по всій школі. І тоді всі 2 тижні над Петром сміялися. Ну і що що він хвастливий но теж нормальний пацан . Але ми її пробачали бо вона була гарною дівчинкою.
Скажу по секрету .Вона мені подобалася.
                          Вертаємося к розмові
- Точно?
- Маточно . Я б не дзвонив би, щоб просто витратити money
- Ну так ти би так просто не дзвонив щоб, гроші витрачати. Якщо друг у Львові?.
- І що ти подаруєш їй?. Ти ж з нею більше дружиш .
- Та якщо чесно не знаю братан, а ти що будеш їй дарити.
- Думаю їй квіти, та шоколадку подарити.
- Тільки які квіти та шоколадку.
- Нащо тобі все знати?🤬
- Вона може на тебе обідитися .
- А ну точно.
- Які ти квіти та шоколадку хочеш подарувати їй?
- соняшник та чорний шоколад
- Які ти щераз хочеш подарувати квіти?
- Соняшники
- Скажи ти мені.... Ти йолоп, чи ні?
- Ні
- А мені здається так, тому що по перше де ти їх найдеш в кінці квітня.
По друге хто дарує зараз соняшники
- Я їх найшов
- Де 🤣
- Зараз тобі скину в Viber. І ти точно перестанеш сміятися.
-Ну ок чекаю🤣
       Через 2 хвилини
SMS

(фото квіток)

- Ало
- Да ЖЕН. Побачив соняшники. А?
- Ромка це не соняшники це сірені .
Відкрий вікіпедію . І прочитай про цю квітку.
- Ааааааааа!! Точно це сирені.
- А я тобі що говорив .
- До слова... Катерина ці квіти обожнює
- Так?
- Точно.
- Ого як мені пощастило слухай.
- Це точно.
- Так зі мною розібралися. А ти що будеш їй дарувати?.
- А я вже знаю . Я буду їй дарити коробку цукерок, тюльпани та сувенір .
- Ого !!
- Так так..
- Ну добре мене ма кличе тому пока
- Пока.
  Бачу що батьки пішли гуляти або якесь кафе . Треба їм подзвонити
    Набираю номер мамана
- Ало синочку.
- Так мамо . Де ви
- Ми за 900 метрів від тебе 3 кафе
- Ок іду
Іду я іду  по вулиці . Проходять люди які запізнюються  на роботу. І йду собі спокійно і бачу . Дівчину на вигляд 13 років , Блондинка така  гарна . В модному одязі. Ми пройшли  разом один біля одного. Вона на мене глянула . І я аж почервонів від сорому . І мені здається що я в неї закохався . Но вирішив до неї йти . Прийшов в кафе
Знайшов столик де сиділи батьки.
І далі почалися запитання.
З ким  ти так довго говорив по телефону?
- з Ромкою
- А тоді добре.
Потім ми замовили "Пепероні". Поїли і пішли назад. І знову я побачив її . І я сказав батькам що прийду за 10 хвилин. І я підійшов ближче до неї  вона мене  замітила мене і підійшла до мене. В мене пішли мурашки по кожі від хвилювання. І вона почала говорити
- Привіт . Було чути хвилювання
- Припривіт
- Як тебе звати
- ЖЕНЯ
- А чого ти хочеш говорити з незнайомим.
- Бо ти мені подобаєшся . Ой я не хотіла це говорити.
- Не хвилюйся . Я теж хвилююся
- Ха ха ха
- ха ха ха
- Звідки ти
- З Ізяслава . Що на Хмельниччині
- Ого! . А я зі Львова.
- Я приїхав всього на пару днів
- Ех! жалко 😓 . Що ми не будемо бачитись.
- А Ти можеш дати свій номер телефону. Щоб ми могли говорити в різних точках. Ти мене надіюсь зрозуміла .
- Добре даю свій номер телефону.
Будемо з тобою друзями .
- так це точно.

Чи приїхала вона до ньго ?

Як продовжились стосунки?

Все це буде в другій частині...

Кінець