Макс Оганесон - Продуктивність Helianthus annuus L. в урбоекосистемах , Макс Оганесон
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Helianthus annuus L. – одна з найбільш поширених с/г рослин у світі, належить до родини айстрові (Asteraceae) (Збірник наукових праць, 2017).
Соняшник звичайний – однорічна рослина з високим до 3 м стеблом, відома своїми великими жовтими квітами, які можуть досягати діаметра більше 30 см, а також насінням, що використовується для виробництва різноманітних продуктів. Крім того, соняшник звичайний використовується для виробництва біопалива та ветеринарної медицини.
H. annuus також відомий як соняшник олійний має важливе значення для сільського господарства України – входить до топ-3 продуктивних олійних культур. В 2021 році в Україні зібрано більше 16 млн тонн насіння соняшнику з площі понад 5 млн гектарів. Соняшникову олію використовують як продукт харчування, для виробництва косметичних та фармацевтичних засобів. Крім того, насіння соняшнику використовують для виробництва комбікормів для тварин, а лушпиння – для виробництва паливних брикетів (Шарковська, 2017).
Вирощування соняшнику є одним з найбільш прибуткових напрямків сільського господарства, що забезпечує значні доходи для сільськогосподарських підприємств. Незважаючи на загальне скорочення посівних площ та зменшення виробництва багатьох культур, вирощування соняшнику продовжує розширюватися через його високий рівень доходу. Тим не менш, важливо забезпечити рівномірний розподіл посівних площ та використання різноманітних культур, щоб уникнути перенасичення господарства однією культурою та зменшення ризику збитків. Таким чином, соняшник займає важливе місце в економіці країни та є однією з ключових культур, яка забезпечує експортні надходження.
Соняшникову олію широко використовують як продукт харчування в натуральному вигляді. При переробці насіння соняшнику на соняшникову олію утворюється побічний продукт – макуха.
Макуха представляє собою суміш оболонок насіння, домішок і залишкового масла, яке залишається після віджиму олії з насіння і використовується як корм для тварин. Вона містить значну кількість білків та жирів, а також важливі мінерали, такі як кальцій та фосфор. Проте важливо дотримуватись правильного співвідношення макухи в раціоні тварин, оскільки вона містить токсичні речовини, такі як сапоніни та гемаглютиніни, які можуть бути шкідливі для здоров’я тварин при зловживанні.
Шрот – також побічний продукт переробки насіння соняшнику, який утворюється при механічній обробці насіння, розмелі. Соняшниковий шрот є важливим компонентом у складі комбікормів для тварин, особливо для свиней та птиці. Містить велику кількість білків, жирів, вітамінів та мінералів, що робить його корисним кормом для забезпечення правильного харчування тварин. За поживністю шрот з соняшника є приблизно на одному рівні з пшеничними висівками. Крім того, він містить значну кількість клітковини, яка є важливою для здоров'я тварин, а також для регулювання травлення. Деякі дослідження показали, що додавання до раціону свиней та птиці соняшникового шроту може знизити витрати на корми та покращити якість м’яса.
Шрот також використовують для виробництва біопалива, яке є більш екологічним та відновлюваним джерелом енергії порівняно з традиційними видами палива. При виробництві біопалива з соняшникового шроту утворюється біопаливний газ, який використовують для виробництва електроенергії та тепла.
Отже, як макуха, так і шрот є цінними побічними продуктами переробки насіння соняшнику і можуть бути використані у тваринництві на корм для тварин як додаткові джерела білка, жирів, вуглеводів та вітамінів.
З шроту виробляють харчовий пектин, який використовується в кондитерській харчовій промисловості для загущення, стабілізації та збереження продуктів. Пектини – це група гетерогліканів, які є складовими рослинних клітинних стінок та мають різноманітні властивості, такі як згущування, гелювання, стабілізація та емульгування. Виробляють з різної рослинної сировини яблук, цитрусових, соняшнику, кукурудзи тощо (Салєба Л.В., 2018).
Виробництво пектину з шроту соняшнику є важливим напрямком переробки цієї сировини, оскільки шрот соняшника містить до 20 % пектину від сухої речовини. Для отримання пектину з шроту проводять процес екстракції, під час якого витягують пектин з рослинної клітковини. Отриманий пектин далі очищають, концентрують та сушать, щоб отримати готовий продукт.
Харчовий пектин, отриманий з шроту соняшника, має високу желуючу здатність, добре розчиняється в воді та має нейтральний смак і запах. Його використовують для згущення фруктових соків, джемів, желе та інших харчових продуктів. Також він використовується як стабілізатор та емульгатор в харчових продуктах, таких як молочні продукти, соуси та деякі види кондитерських виробів. Отже, переробка шроту соняшника на пектин є важливим напрямом використання цієї сировини в харчовій промисловості та може забезпечити додатковий дохід виробників.
Як кормова культура соняшник має значний потенціал у сільському господарстві України і може бути використаний як основний корм для худоби або у сумішах з іншими кормовими культурами. Він вирощується як основна культура чи сіється на зелену масу після збирання насіння. Соняшник може дати до 600 ц/га зеленої маси на гектар, що робить його дуже продуктивною кормовою культурою.
Силос з соняшнику добре поїдається худобою і містить багато поживних речовин. Зокрема, в 1 кг силосу з соняшнику міститься від 0,13 до 0,16 кормових одиниць, 10-15 г протеїну, 0,4 г кальцію, 0,28 г фосфору та 25,8 мг каротину (провітаміну А) (Султанов М.М. та ін. 2017). Таким чином, силос з соняшнику має значну поживну цінність і може бути використаний як головний корм для худоби. Соняшник може бути використаний у суміші з іншими кормовими культурами при силосуванні. Наприклад, зелена маса соняшнику може бути змішана з кукурудзою, що дозволяє збільшити вміст протеїну та поживну цінність корму.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Продуктивність Helianthus annuus L. в урбоекосистемах , Макс Оганесон», після закриття браузера.