Ольга Християнчук - Будь моїм нареченим , Ольга Християнчук

Я киваю їй у відповідь і приймаю сидяче положення, стріпую рукава зі снігу. І раптом чую, як з боку дороги свистять шини. Напружуюсь, сподіваюсь, ніякий мажор зараз не влетить з шаленою швидкістю на тротуар і не переїде мене. Хоча, це було б закономірно.

- Красуне, тебе підвезти? - чую знайомий голос і повільно повертаю голову.

За крок від мене стоїть білий позашляховик, пасажирські дверцята відчинені і з салону дивиться на мене Артем.

О ні, краще б мене вже переїхали. Мій ангел охоронець напевно знущається з мене. Чому Артем зустрів мене прямо зараз, коли я вся у брудному снігу сиджу на тротуарі? Це якась карма, інакше не назвеш. За п'ять років проживання у місті, я зустріла його лише тепер, у ту мить, коли маю такий жахливий вигляд.

Тепер він вважатиме мене не тільки недостатньо красивою, а й ще незграбною.

Мій колишній сусід. Мій головний біль. І моє перше кохання. І перше розчарування.